Невелике висловлювання (5-7 речень) на одну з тем, використовуючи прикметники різних груп за значенням. теми: «мамина пісня», «татове слово», «дідусеві казки», «бабусині рушники».

124

416

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

tania130

Українська мова

4,7(27 оценок)

вишиванки моєї бабусі

оживають на рушниках барвисті кві це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.

матусина пісня є нас від народження й протягом всього . життя маленькими ми слухаємо «люли, люли, прилетіли ґулі», «ковзанці, катку-рябку», «ходить сон коло вікон». ми підростаємо, і наші неньки вчать нас співати: «ходить гарбуз по городу». підростаємо ми, взрослеют і наші пісні. уперше десь біля багаття під час відпочинку мама навчила мене співати маршові пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись хотіли зробити гімном країни, – «за україну», «не пора». особливо подобається «гей, у лузі червона калина». це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні

мені тато завжди говорив щоб жити потрібно багато працювати та заробляти гроші

taibovakari

Українська мова

4,5(82 оценок)

Потім ми позвали собаку, щоб вона повернулася в намет, котрий ми змайстрували. собака через деявий час неохоче повернувся та добре вмостившись та положив морду на лапи міцно заснув. ми домовились, що будемо по черзі вартувати біля собаки, щоб він не пішов у воду, та не намочив рану. я думав про те, що коли ми будемо повертатися додому, доведется собаку забрати з собою. вночі, коли ми пішли спати в свій намет, чули як собака стонав уві сні. прокинувшись вранці, ми відразу побігли до собаки. прибігши, ми побачили що собаки не було. - забрали! - сказав мій друг. і ми з понурим настроем почвалали збирати свої речі, щоб повернутися додому. коли вже залишилося скласти останній рюкзак, ми почули хруст очерета. через хвилину до нас підійшла вчорашня знайома дівчина, а поряд з нею був і пес. вона довго дивилася на нас і все ні як не намагалася щось сказати. мабудь соромилась. а потім тихо подякувала і опустивши очі пішла геть. собака пішов за нею. - вірність! - ще раз сказав вже я.