Есть ответ 👍

Напишіть будь ласка казку про частину мови невеличку

170
453
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Одного разу до дієслова прийшла несподівана думка: «я найважливіша частина мови». чому, запитаєте ви, дієслово так вирішило? а тому, дорогі друзі, що на свято рідної мови до нього завітав «хитрий лис» прикметник. ось що він йому запропонував: «друже дієслово, а чи ти знаєш, що ти найважливіша, найгарніша та найпрацьовитіша частина мови! » -      та що це ти таке кажеш, брате прикметнику? – здивувалося дієслово. -      а ти сам розсуди. без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна з нього зрозуміти, чи робилось там щось, чи щось робиться? -      як це? – не переставало дивуватися дієслово. -      а ось так, послухай речення: галя квіти теплою водичкою. -      що теплою водичкою? – запитало дієслово. -      ось бачиш, не зрозуміло. чи вона поливала чи полила, чи, може, взагалі вона їх ошпарила, – засміявся прикметник. -      так, ти правий! – гордо мовило дієслово. – що ж ти пропонуєш, прикметнику? -      та так, що ж я можу запропонувати такій поважній частині мови, звичайно, бути царем над усіма частинами мови. -      хто ж мене царем проголосить? і як на все це подивиться наш брат іменник. -      наших маленьких друзів: займенника прийменника та сполучника – я беру на себе, – гордо мовив хитрун прикметник. іменника ми приборкаємо, довірся мені, – прищурив своє праве око прикметник та й пішов так швидко, як і прийшов. о, ось тепер дієслово міркувало собі, як на його прекрасній голові засяє корона величі царської. прикметник тим часом побіг до іменника і став йому нашіптувати: « ой іменничку, щось там лихе задумав наш спільний братик дієслово. хоче, щоб його царем проголосили! »  -      та ні, то все побрехеньки, – відсахнувся іменник. ось я тобі братику правду кажу, хоче, хоче, сам мені казав сьогодні, що він основна частина мови, найголовніша! -      звісно без дієслова речення втрачає сенс, але коли без мене, воно теж незрозуміле, – заперечив іменник. -      так-так, от і я кажу, що тобі треба царем бути, – крикнув наостанок і побіг «хитрий лис» прикметник до прийменника, займенника.  прислівника, числівника та сполучника, що мешкали разом і вели спільне господарство. і ось зібралася рада частин мови, щоб вирішити головне питання: хто ж найважливіший – дієслово чи іменник? кому царем бути? одні кричать: «іменнику! », інші «дієслову! » а прикметник тільки посміхається, що таку кашу заварив. мабуть і зараз би вони сперечались, якби не чарівниця, ім’я якої зв’язна мова. прилетіла вона на своєму вірному коні тексту і мовила: «ви, братики, послухали хитруна прикметника, який гарно говорить, але заздрить всім вам і тому вирішив вас пересварити. ти, дієслово, важлива частина мови, без тебе не можна зрозуміти, яка дія відбувається чи відбулася, але поміркуй, чи мало б ти таку вагу, якби не було іменника, чи можна було б зрозуміти, про що чи про кого говориться в реченні? а без інших частин мови, чи гарним було б наше мовлення, чи зрозумілою думка, чи вірно передавалась би дійсність? чи згодні ви, друзі, зі мною? » -      і справді, чого ми тут репетуємо? – засміявся веселун займенник, його підтримали інші. -      а ти, прикметнику, будеш суворо покараний, віднині тобі вічно слугувати іменнику в реченні, хоч ти гарна частина мови, але тобою треба користуватись дуже обережно! – суворо сказала чарівниця зв’язна мова. з того часу між усіма частинами мови панує мир та злагода.

На перший погляд, дивне запитання. але з іншого чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти? ! я живу в україні, це моя батьківщина. як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. але в школі ми всі вивчаємо українську мову. мені здається, що інакше і бути не може. чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? це все рівно, що жити, наприклад, у німеччині і не знати німецької мови. мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. чим наша держава буде відрізнятись від росії? мабуть, нічим. а як же наша культура, історі невже українська нація просто зникне з землі? за що ж тоді боролися наші пращури? коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. невже ми, діти україни, не здатні пишатися своєю батьківщиною? мабуть, здатні. а для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. хіба не так? !

Популярно: Українська мова