Українська література: Інаписати твір невичерпне джерело фольклору

помощьнужнв

23.05.2020 18:02

Українська література

Есть ответ 👍

Інаписати твір невичерпне джерело фольклору

239

305

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

znanijacom77

Українська література

4,4(28 оценок)

На сучасному етапі розвитку фольклористики значну увагу вчені приділяють вивченню регіональних особливостей текстів легенд і переказів. запропонований у добірці фольклорний матеріал із центрального, західного та східного поділля дає можливість глибше осмислити українську уснословесну спадщину цього етнографічного регіону і з’ясувати роль народної топонімічної прози у житті подолян, яких багатьох століть намагалися позбавити національної історичної пам’яті. цікавою знахідкою фольклорних текстів стали оповідки про місцеві самобутні назви населених пунктів і їх закутків, мікротопоніми, гідроніми тощо. варто зазначити, що топонімічний спектр прози є найбільше запотребованим серед сучасного населення поділля і найменш вивчений у фольклористиці. адже це той пласт культури, який тривалого часу утримував життєвий досвід природобачення та історію подолян. основу фольклорних матеріалів тексти двох жанрово-тематичних різновидів – топонімічної легенди і топонімічного переказу. сюжетну канву основної частини записаної прози визначили історичні події, які пов’язані з руйнацією міст і сіл поділля турками й татарами. співзвучного, але видозміненого змісту набули прозові твори антропонімічного циклу («про походження назви села галайківці», «походження назви села будне»). часто трапляються уснопоетичні тексти, які пояснюють зміст назви через звукове співзвуччя за предметно-ічними ознаками («авратин», «бабинці»). відомості про унікальні фортифікаційні можливості товтрового кряжу, які були здавна відомі місцевому населенню, стали основою сюжету маловідомої народної легенди «горигляди». у добірку ввійшли також тексти про історію походження гідронімів подільського краю. вони пояснюють етимологію нововіднайдених назв річок, джерел, криниць тощо («регіна», «про іллівську криничку», «ващукові криниці»). до цієї групи топонімічних легенд і переказів належать фольклорні твори про незвичайні природні об’єкти («вікно», «про панову безодню»). невіддільною від людського світобачення залишається флора і фауна, відомості про яку відобразилися у значному масиві подільських легенд і переказів. це оповідки про народні назви гір, скель («іванова гора», «про гору ганусиско», «скеля кохання»), а також мікротопонімів («денисів клин», «коцупеєве поле», «ковальова долина»).