Есть ответ 👍

Твір-опис пам"ятки історії та культури україни за картиною.

292
351
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз києво-печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного києва.     києво-печерська лавра була заснована майже тисячу років тому. сьогодні тисячі людей приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір мистецтва, а й поклонитися справді святому місцю. заснували святиню українського народу два православні монахи, які вирішили відмовитися спілкуватися із зовнішнім світом та вирили собі печери для того, щоб жити в них та молитися богу. з часом до них стало приєднуватися все більше людей і згодом невеличкі печери перетворилися у монастир.   з протягом часу монастир ставав все могутнішим и обирав все більше значення у духовному житті нашого народу. згодом мешканці монастирю почали будувати різноманітні господарчі та релігійні споруду вже зовні. саме ці споруди згодом перетворилися у досить великий комплекс із багатьма храмами, який було кам’яною стіною. і зараз києво-печерська лавра поділяється на дві частини – наземну частину монастиря і печери. доречно додати, що лавра здобула назві саме від цих печер, бо вони стали основою усього монастирського комплексу. цей монастир заробив назву лаври не миттєво, до цього він йшов не одно століття, а здобувши таку честь став одним із трьох наймогутніших монастирів того часу.     печери були останнім притулком для тих, хто вирішив провести залишок свого життя в самотності, для тих, хто жив в них та помер у стародавні часи. зараз у печерах києво-печерської лаври знаходиться найбільша у світі кількість похованих святих, їх налічується сто дев’ятнадцять. тут можна побачити і останки легендарного іллі муромця, і людини, яка почала написання історії нашого народу – монаха на ім’я нестор-літописець, і святого агапія, який, за стародавньою легендою писав ікони, які зцілювали безнадійно хворих. кажуть і зараз якщо підійти до однієї з цих ікон або до святих мощів і поцілувати їх, то всі хвороби назавжди залишать людину. в одній з легенд йде мова про те, що , тіла померлих пустельників клали в одне з сирих приміщень печер, а коли до них через багато часу приходили люди, то вони бачили, що тіла монахів зовсім не розклалися, а перетворилися на справжні мумії.розміри печер, які було збудовано під монастирським комплексом, вражають своїми масштабами навіть наших сучасників. не менш вражає і архітектура наземної частини лаври. у наш час у соборах києво-печерської лаври постійно поновлюються фрески, які в більшості релігійних споруд цього комплексу зроблені в стилі українського бароко. для цього стилю найбільш характерні величність, блискучість і різнокольоровість фарб. найвищою спорудою цього комплексу є дзвонаря. зараз вона не виглядає такою високою на фоні сучасних споруд, але для свого часу була однією з самих високих. вона сягає приблизно триста метрів заввишки, і щоб піднятися до самої верхньої її частини, треба подолати понад чотириста сходинок. києво-печерська лавра є одним із найдорожчих архітектурних і духовних надбань українського народу, і тому, щоб не загубити його, треба берегти її, вносячи посильний особистий вклад у її відновлення та реставрацію.

кожна країна, у якій усе гаразд, має свою історію, культуру, територію, мову, патріотично налаштований народ, сталу економіку. наша україна усім цим несповна володіє.ми маємо славну історію, героїчне минуле. про давніх українських козаків слава поширилася по всьому світу. так, минулим ми можемо пишатись. але ж тільки історією жити не можна, а про нашу сучасність подумати страшно. як ми живемо? неначе нація, яка з'явилася невідомо звідки і невідомо куди подінеться, яка зараз нічого не має і навряд чи щось матиме.мали ми також і культуру. мали цікаві обряди та звичаї, які вирізняли нашу країну серед інших, були притаманні лише україні. зараз ми усього цього не пам'ятаємо чи не хочемо пам'ятати.територія нашої держави величезна і оком не осяжна. землі на ній дуже родючі. інші країни навіть заздрять україні через це. у страшні роки війни фашистські окупанти ешелонами вивозили наші чорноземи на фашистські землі. а ми не цінуємо щедрості наших ґрунтів, не підтримуємо чистоту і порядок на своїй території, не вміємо користуватися нею.а мова — це зараз взагалі болюча тема. українська мова за своєю мелодійністю посідає друге місце у світі, попереду лише італійська. а розмовляти нею багато хто з українців не хоче, соромиться, цурається її, перейшовши на російську. а нам ще шевченко заповідав: "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесьпро патріотизм нема чого й казати. наш народ, здається, живе окремо від країни, в якій усі ми народились. може, усе це відбувається через економічну кризу, яка оселилася на теренах нашої неньки-землі. а економічна криза, в свою чергу, виникла через невміле керування україною. і нам залишається або чекати на людину, яка прийде до влади і зможе вдало впорядкувати нашу державу, або ж самотужки відроджувати свою культуру, мову, економіку.але нам треба поспішати, швидше вирішувати це питання, доки україна зовсім не зникла з обличчя планети як співуча і красива країна.

Популярно: Українська мова