Скласти твир "не повторений свит дитынства в поезиях" леси украинкы даже треба

113
383
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


«неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки»

      кажуть, що поет формується у дитинстві. маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «мрії»). вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. однак у лесі українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: тільки дивно, що не принци. таємницею укриті. не вродливі королівни розум мій очарували. дівчинка гортала малюнки лицарських романів. її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “здайся! ”», а переможені. нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «убий, не ! »

          маленька дівчинка леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. можливо саме в них вона вчилася великої мужності. ця мужність знадобилася їй у житті, боротися з власною недугою та життєвими .

        в іншому вірші «як дитиною, бувало» маленька мрійниця леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. гулі від падіння не викликати сліз. вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття:

                                                        «що болить? » — мене питали.

                                                            але я не признавалась —

                                                            я була малою горда, —

                                                            щоб не плакать, я сміялась.

        такою була поетеса в дитинстві. вона поважала в людині гордість і силу духу. сльози леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. але минув час, і вже доросла леся переглянула свої погляди. щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження:  

                            безпощадній зброї сміху

                            я боюся піддаватись,

                              і, забувши давню гор

дість.

                              плачу я, щоб не сміятись.

          характер лесі українки сформувався в дитинстві. просто з дитинства вона ввійшла в літературу — як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу.


Вадим пояснив так: Не я краду – прокляття моє краде!

Объяснение: Тягне мене!..Щось наче вело за тобою.  Щось підбивало підглянути, як ти зняла коралі й поклала до кишені. Щось там упало в тебе, а я – до коралів. Уже на таких штуках руку набив!Облом же тобі його вертати! Думаєш, легко було? Ще невідомо, хто більше страждав! Он і морозиво тоді в парку… Чому хотів тобі купити? Якби серце не пекло - і не подумав би! Не я краду – прокляття моє краде!

Популярно: Українська література