Тема і ідея вірша генезис літаючої голови вона піднімається, як голова, відрубана голова волоцюги. вона промовляє уперше, і вдруге, і втретє свої потойбічні слова: я літаюча голова! над юрмищем площі нависло навскіс її всевидюще летюче бароко. кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз тінь відкидає, важку і глибоку: я літаюча голова! сокира невидима в місто ввійшла, стягнути з ів тіла безголові, роззяви напились дешевої крові, та зішкребе слід іржавий з чола привид літаюча голова! жереш мелодрами телевізійні? ти розглядаєш драконів за склом! стіну тобі проламає чолом ожила куля з оркестру фелліні — я літаюча голова! запам’ятай, не сховатись ніде! площа приходить у схови, площа! бруківку темну свято полоще і в реберітаційне небо гряде маска – літаюча голова

148

324

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

prosto12421

Українська література

4,5(59 оценок)

Тема цієї постмодерністської поезії віктора неборака досить невиразна, так само, як і ідея вірша. загальними словами її можна виразити так: показати жах для буття тим, хто "ж ере мелодрами телевiзiйнi", кошмар суспільних катаклізмів перехідної доби, протиставити сучасний медійний простір "оркестру" феліні. цей твір містить швидше асоціації, прозорі натяки на деякі явища і являє собою погляд на них очима художника слова.