20 б.! изобретения и открытия , тип человека , общественное устройство - раннего , среднего , позднего палеолита ( все по отдельности ! )

264

485

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Decabrina6666

История

4,5(69 оценок)

палеоліт на території сучасної україни розпочинається з ранньої ашельської епохи і заселення україни близько 1 млн років тому — 150 тис. р. тому. розселення первісної людини в межах східної європи, зокрема україни, відбувалося головним чином через західні райони малої азії й . розпочавшись близько мільйона років тому, цей тривалий, дискретний процес освоєння нових територій продовжувався й на пізніших етапах кам'яної доби.

кісткові рештки архантропів в україні не виявлені, але відомі сліди їх існування у вигляді стійбищ, які належать до ашельської епохи (культури) раннього палеоліту.

в межах україни пам'ятки ашельської епохи відкриті поблизу сіл лука-врублівецька й бабин на дністрі, під житомиром та в закарпатті — біля сіл королеве, рокосове та ін. окремі ашельські кремінні знаряддя виявлені в донбасі неподалік м. амвросіївка на р. кринка та м. ізюм на сіверському дінці.

процес освоєння первісною людиною обширів сучасної україни, як і усієї європи, вирішальною мірою зумовлювався величезними льодовиками, що періодично насувалися на континент з півночі. найбільші льодовики названі за альпійськими ріками: гюнц, міндель, рісс, вюрм. загалом льодовикова епоха тривала до кінця палеоліту.

проникнення людини до східної європи сталося наприкінці гюнцівського зледеніння, але в основному збіглося з гюнц-міндельським потеплінням і початком рісськогозледеніння.

у східній європі в той час панував теплий, дещо вологий клімат. люди були озброєні найпростішими знаряддями праці — загостреними палицями, киями, рогатинами, дрючками й масивними крем'яними ручними рубилами. палеоантропи також почали освоювати печери як сховища та житла, при потребі будуючи в них додаткові споруди — примітивні заслони й огорожі від вітру і навіть намети зі шкур, що поліпшували умови печерного побуту.

люди раннього палеоліту (архантропи) займаюсь збиральництво плодів, ягід, їстівніх коренів, полювання на тварин, нерідко досить великих, смороду вже знали вогонь и могли ним користуватись, но добуваті его ще не вмілі. у життя без трудовій діяльності вікорістовувалі кам'яні (в основном кремінні ) знаряддя. основним знаряддям ашельського годині було ручне рубило, что виготовляю шляхом оббивання кам'яної заготівки з двох боків. рубило мало довгасту, плескати форму, обострения з країв и на кінці, воно досяжними в довжина 20-25 см, важіло до 1.5 кг. у ашельську епоха з кремінніх відщепів виготовляю такоже деякі дрібні знаряддя. у королеви віявлені й інші прімітівні вироби з каменю - чопер, колуни.

археологічні знахідки [ ред. • ред. код ]

палеолітічні пам'ятки україни вівчаються вже понад 100 років. у +1873 р. ф. і. камінський відкрів біля с. гінці на полтавщині першу відому на тій годину в усій східній европе пізньопалеолітічну стоянку. значний внесок у дослідження палеоліту україни зроби в дореволюційні часи и в период между світовімі війнамі к. с. мережківській, в. в. хвойка , г. а. бонч-осмоловський , п. п. єфименко , м. я. рудінській , п. й. борісковській, с. м. бібіков та ін.

серед важлівіх археологічних знахідок цієї доби слід відмітіті на донбасі, поблизу амвросіївкі, знайдено велике крем'яних рубило, что безсумнівно було виготовлення людиною ашельської доби. найвіразнішім ашельськім місцезнаходженням є стоянка на житомирщині, в басейні ріки свинолужки. тут знайдено велику кількість розщепленіх кременів, что вікорістовуваліся як знаряддя для різання и скобління, а такоже типові ручні рубила.

zadrotovg

История

4,5(71 оценок)

Xviii век – это период настоящих контрастов. быт как и образ жизни народа, полностью зависел от того какую нишу в обществе занимает человек. в послепетровской россии шикарные светские приемы и надменная роскошь жизни дворянства стояла рядом с голодным и тяжелым существованием крепостных крестьян. к огромному сожалению, это не вызывало никакого дискомфорта со стороны первых. и глубокие различия между жизнью высших и низших сословий, считалось как должное. быт дворян в xviii веке престиж, высокое положение в обществе, зачастую подкрепленное материальным благополучием, позволяли аристократии вести праздный образ жизни. общественное безделье – так можно охарактеризовать главное занятие дворянской знати. быт родословных семей, казалось, был привязан только к светским приемам. дома, в которых жила аристократия, были просторными и богато украшенными. на их оформление уже начинает влиять западное веяние просветительского абсолютизма. в каждом доме были библиотеки, наполнены книгами западных авторов. гостиная представляла собой широкий зал, часто с камином. но все старания знати обустроить для себя красивое жилище, заключалось не в желании достичь комфорта, а в первую очередь - не упасть лицом в грязь перед высшим светом, так как в домах часто проводились светские приемы и шикарные провинциального дворянства чувствовали свою отсталость от столичных сородичей, поэтому строили свой быт так, чтобы во всем им соответствовать. часто это представляло собой некую карикатуру на аристократию. дворянская усадьба часто представляла собой копию домов петербуржской знати. однако здесь, рядом с красивыми и роскошными домами, находилось множество хозяйственных пристроек, где обитала живность. основной доход семьи провинциальных