5законов царя хаммурапи, и их объяснение

? 1. если человек начнет, клянясь, обвинять другого человека в убийстве, а этого не докажет, то ее надо убить.

? 2. если человек обвинит другого человека в колдовстве, но не докажет этого, то обвиняемый должен пойти к реке и броситься в воду. если рика поглотит его, то обвинитель может забрать его дом, а когда река этого человека очистит и он останется невредимым, то того, кто обвинял ее в колдовстве, надо убить, тот, кто прыгал в реку, получает дом того, кто его обвинял.

? 3. если человек выступит в судебном деле свидетелем обвинения, но не докажет этого, и если это судебное дело касалось жизни, то этого человека надо убить.

? 4. если же она выступила свидетелем в судебном деле по хлебу или серебра, то она должна понести наказание, применяемое в таком судебном деле.

? 5. если судья будет рассматривать судебное дело, примет решение, изготовит документы с печатью, а затем свое решение изменит, то этого судью следует изобличить в изменении решения, и он должен уплатить сумму иска в этом судебном деле в 12-кратном размере, а также должна быть на собрании поднят со своего судебного места и не должен возвращаться и заседать с судьями в суде.

? 6. если человек украдет достояние бога или дворца, то этого человека нужно убить, а также того, кто примет из его рук украденное, должно убить.

? 7. если человек купит из руки сына человека или из руки раба человека без свидетелей и договора или возьмет на хранение серебро, либо золото, либо раба, либо рабыню, либо вола, или овцу, или осла, или что-нибудь другое, то этот человек - вор, его надо убить.

? 8. если человек украдет либо вола, или овцу, или осла, или свинью, или лодки, то, когда это божье или дворцовой, она может отдать его в 30-кратном размере, а если оно принадлежит мушкенуму, - она ​​может возместить в 10-кратном размере, если же вору нечем отдать, то его надо убить.

? 9. если человек, у которого что-то пропало, схватит пропавшую вещь в руках другого человека, и тот, в чьих руках будет захвачена пропала вещь, скажет: "мне, мол, продал продавец, я купил, мол, при свидетелях", - а хозяин пропавшей кстати скажет: "я, мол, представлю свидетелей, знающих мою пропавшую вещь", - то покупатель должен продавца, продавшего ему вещь, и свидетелей, при которых он купил; также и хозяин пропавшей вещи должен свидетелей, знающих его пропавшую вещь. судьи должны рассмотреть их дело, а свидетели, при которых было совершено покупку, и свидетели, знающие пропавшую вещь, должны рассказать перед богом то, что они знают, и тогда продавец - вор, и его надо убить; хозяин пропавшей вещи должен получить свою пропавшую вещь обратно; покупатель должен взять отвешенного им серебро из дома продавца.

10. если покупатель не продавца, продавшего ему, и свидетелей, при которых он купил, а только хозяин пропавшей вещи свидетелей, знающих его пропавшую вещь, то покупатель - вор, его надо убить; хозяин пропавшей вещи должен получить свою пропавшую вещь.

Повстання сипаїв (Сипайське повстання, Індійське народне повстання 1857—1860, Перша війна Індії за незалежність) — повстання індійських солдатів проти жорстокої колоніальної політики британців у 1857—1859 роках. Повстання почалося на півночі від Бенгалії до Пенджабу і в центральній Індії. Основна ініціатива була зроблена з боку армії і незадовго до цього відсторонених від влади махарадж, але в деяких областях його підтримали селяни, і воно перетворилося на загальне повстання. Делі було захоплене повстанцями, проте пізніше було оточене і узяте британцями. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індиської компанії і призвело до її заміни прямим правлінням британської корони.

розширення володінь Ост-Індської компанії за рахунок нових анексій (Ауд, Нагпур, Джгансі)

перерозподіл земель серед місцевих феодалів

наслідки запровадження заміндарства в Бенгалії (розпад общини)

погіршення становища сипаїв Бенгальської армії

Британцям знадобився час, щоб зібрати сили. Частина військ була перекинута з метрополії та Сінгапуру по морю, частина, після закінчення Кримської війни — по суші через Персію, деякі — з Китаю. Два угруповання європейських військ повільно рушили до Делі, убивши в боях і повісивши безліч індійців. Сили британців (до яких додалися два підрозділи гуркхов) зустрілися у Карналі, і в битві з основними силами повстанців у Бадлі-ке-Серай відкинули їх до Делі.

Облога міста тривала з 1 липня по 21 вересня. На перших порах повстанці перевершували війська Компанії за чисельністю, і оточення не цілком було завершено, так що здавалося, що в облозі знаходяться британці, а не індуси. 14 серпня прибуло підкріплення британців, сикхів і пуштунів. 7 вересня британці, отримавши облогові знаряддя, пробили дірки в стінах. 14 вересня британці спробували почати штурм через проломи і Кашмірські ворота, але зазнали важких втрат. Британський командувач намагався відступити, але був утриманий своїми офіцерами. Після тижня вуличних боїв Компанія захопила місто.

Британці почали знищувати і грабувати місто; безліч індусів були вбиті як помста за розправи повстанців над європейцями. Британська артилерія розстріляла головну мечеть з навколишніми будівлями, в яких проживала мусульманська еліта зі всієї Індії. Великий Могол Бахадур Шах був заарештований, а два його сини і внук розстріляні.

модернізація, проведена британцями, знайшла чимало прихильників

військова перевага британських колонізаторів над повсталим народом

відмінності в цілях повсталих, перш за все селян і феодалів

зберігалася роз'єднаність народів Індії, яка до колонізаторам ізолювати основний центр повстання і мобілізувати на його придушення всі ресурси

Объяснение: