Ответы на вопрос:
були co6i дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі 6ілі сорочки дає, а дурника вci лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у npoci сидить, у чорній сорочці, без штанів. як дадуть, то й їсть, a нi, то він i голодує. аж ось прийшла чутка, що так i так: прилетів такий царський указ, щоб зібралися до царя вci на обід, i хто построїть такий корабель, щоб лгтав, i приїде на тім кораблі за того цар дочку віддає. розумні брати й радяться: — піти б то, може, там де наше щастя закотилося! порадились, просяться в батька та в матерк— підемо ми, — кажуть, — до царя наобід: загубити — нічого не загубимо, а може, там де наше щастя закотилося! батько їх умовляє, мати їx умовляє hi! — підемо, та й годі! благоеловіть нас надорогу.cтapi, нічого робити, взяли поблагословили їx на дорогу, баба надавала їм білих паляниць, спекла порося, пляшку горілки дала, пішли вони.а дурень сидить на печі та й co6i проситься: — піду i я туди, куди брати пішли! — куди ти, дурню, підеш? — каже мати. — десь тебе й вовки з'їять! — hi, — каже, — не з'їять. піду! cтapi з нього спершу сміялись, а то давай лаяти. так нi! вони бачать, що з дурнем, мовляв, нічого не зробиш, та й кажуть: — ну йди, та щоб уже й не вертався i щоб не признавався, що ти наш син! баба дала йому торбу, наклала туди чорного черствого хліба, пляшку води дала й випровадила його з дому. він i пішов. іде та й іде, коли зустрічає на дорозі діда: такий сивий, борода біла, аж до пояса! — здоро діду! — здоров, сину! — куди йдете, діду? а той каже: — ходжу по світу, з біди людей виручаю.а ти куди? — до царя на обід.— xi6a ти, — питає дід, — yмієш зробити такий корабель, щоб сам літав? — hi, — каже, — не вмію! — то й чого ж ти йдеш? — а хто його знає, — каже, — чого! загубити — не загублю, а може, там де моє щастя закотилося.— сідай же, — каже дід, — та спочинештрохи, пополуднуємо. виймай, що там у тебе в торбі— е, дідусю, нема тут нічого, самий черствий хліб, що ви й не вкусите.— нічого, виймай! от дурень виймає, аж з того чорного хліба та такі стали паляниці білі, що він зроду й не їв таких: сказано, як у панів!
— ну, що ж, — каже дід, — як його, непивши, полуднувати? чи немає тут у тебе вторбі горілки? — де б то вона в мене взялась? є тількиводи пляшка! — виймай! — каже.він вийняв, покуштував — аж там така горілка стала! — от бач! — каже дід.от вони розіслали свитки на траві, посідали, давай полуднувати. пополуднували гарненько, подякував дід дурневі за хліб, за горілку та й каже: — ну, слухай, сину: йди ж тепер ти в ліс,та підійди до дерева, та й удар сокирою в дерево, а сам мерщій падай ниць і лежи, ажпоки тебе хто не розбудить. тоді, — каже, —тобі корабель збудується, а ти сідай на ньогой лети, куди тобі треба, тільки по дорозібери, кого б там не стрів.дурень подякував дідові — і розпрощалися. дід пішов своєю дорогою, а дурень пішов у ліс.от увійшов у ліс, підійшов до дерева . .
Популярно: Українська література
-
olgauschap126.01.2021 12:13
-
Gelia111110.01.2021 17:31
-
Ilyamoni21.03.2023 23:02
-
Frizi415.10.2021 15:22
-
annar200106.11.2021 18:41
-
erzhankimuran1007.10.2020 04:23
-
kicked10208.10.2021 08:20
-
frolovbogdan12203.09.2020 11:23
-
IcecreamXD18.04.2023 01:02
-
lllllkkkkkkk22.11.2021 22:37