Есть ответ 👍

Швидко мені потрибно написати твір про хліб допожіть мені!

210
371
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


«хліб — усьому голова, — так кажуть у нас. хлібом клянуться, як ім’ям матері, батьківщини. тому що хліб — це життя, він вічний, як мати, як батьківщина. людина вирощує хліб. а хліб вирощує людину. виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. і це також вічне, як світ. хліб не можна замінити нічим. старі люди люблять казати; «хліб — це святе». мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба. і ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили та випекли цей високий та м’який хліб. він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою. хліб — це багатство нашої країни. і його треба берегти і шанувати. адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. в хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. але є люди, які не поважають хліб, його, коли він зачерствіє. вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. тож бережіть хліб — мірило нашої вихованості, опору нашої духовності. 

Високій горі панує вічний холод. там розкинулось білосніжне місто. навколо воно неприступними крижаними мурами. а у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. замок дуже гарний. проте ця краса холодна. не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. тут мешкає могутня снігова королева. хто потрапляє сюди, той все забуває. серце його стає холодним. зникають усі переживання та почуття. тут жив зачарований кай, поки добра герда не розшукала його. источник 8next.com

Популярно: Українська мова