Есть ответ 👍

Докажите что дума про марусю богуславку це дума .

170
191
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Думи — це ліро-епічні твори на історичні й соціально-побутові теми, які виконуються речитативом під акомпанемент  кобзи, бандури або ліри.  думи мають специфічну, властиву тільки їм художню організацію. зазвичай дума має зачин (заспів, «заплачку») і традиційну кінцівку (славослів’я). між цими складовими тексту думи й міститься розповідна частина з усіма елементами, властивими епічному сюжету — зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією, розв’язкою. розповідь  у думах докладна й повільна, нерідко використовуються повтори, які  краще запам’ятати твір і виділити в ньому найсуттєвіше.  на відміну від історичних пісень, думи не поділяються на строфи, натомість  з мовних тирад8  (періодів) із різною кількістю рядків, причому кожна тирада формулює окрему  завершену думку.

у поетичній мові народних дум поширені постійні епітети, які майже завжди стоять при тих самих словах. маруся богуславка - саме така.


3)Тема жінки — одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об'єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього "кріпацького" лиха, а від сучасного — соціального і родинно-побутового. Її жінки — здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися на волю, здобути освіту, незалежність, рівноправність із чоловіками, стати потрібними народові й суспільству.

Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської "Людина", прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.

Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, — правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо вона впевнена: ніякі життєві обставини не зможуть вплинути на неї, бо вона — людина.

Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.

Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.

Популярно: Українська література