Есть ответ 👍

Як провчили пастуна переказ -мова 5 кл.

199
384
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


вона була дуже хороша дівчинка. у неї було багато іграшок. але вона поводилася з ними зовсім не так, як деякі інші діти. іграшки. в неї були завжди цілі, не поламані і не розкидані по всій кімнаті. все було гарно складено у валиному куточку.) лялька сиділа на маленькому стільчику або лежала’в ліжечку. кубики були складені красивою пірамідкою. коник теж стояв у куточку. ще у валі було кошеня. воно було руденьке, пухнасте, ласкаве, і всі думали, що дуже хороше. а насправді це був страшенний пустун і розбишака.

от як тільки валя піде в дитячий садок, кошеня одразу залазило в кімнату, добиралося до іграшок – і починалася метушня!

кубики гуркотіли додолу й розліталися по всій підлозі. коник перекидався на бік і вже не міг підвестися, хоч би й як намагався. лялька вилітала зі свого ліжечка, і кошеня тягало її по підлозі скрізь, де заманеться… одного разу принесли валі нову іграшку. це був такий собі кумедний дерев’яний бичок.

нього була велика оката голова, і товсті ніжки, і хвостик. і коли його ставили на похилу дошку, бичок зразу ж рухався з місця. переставляючи дерев’яні ніжки, ішов собі вниз по дошці і по підлозі. ще й похитувався з боку на бік і вимахував коротеньким хвостиком.

– живий! живий! – весело кричала валя і плескала руками…вранці, коли валя пішла в садок, кошеня за своєю поганою звичкою знову залізло в кі

не довго думаючи, воно підскочило до бичка і злегка вдарило його своєю м’якою лапкою.

і враз дерев’яний бичок рушив з місця і посунув униз по дошці просто назустріч розбишаці!

він несподіванки кошеня подалось назад. такого ще не бувало! досі всі іграшки не вміли пересуватись, і з ними можна було робити все, що заманеться…

кошеня відскочило ще далі. бичок ішов за ним. кошеня відскочило до самих дверей. але бичок не спинявся і хоробро йшов просто на ворога. тоді кошеня зовсім перелякалося, розгубилося, і, не тямлячи себе, кинулось тікати…


україна — моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українець.в україні я народився, зростаю, навчаюся, звідси мій рід. я люблю її мальовничі простори, лани, поля, ріки, ліси і гори…

щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи.

вам доводилось стояти на верхівці муру хотинської фортеці на дністріі? її висота сягає сорока метрів, товщина стін п’яти. це велична споруда, одна з пам’ яток архітектури. відчуваєш подих століть, торкаєшся не просто теплого каменю, а нашої історії.

а ви підіймались на гору говерлу в карпатах? це найвища точка україни. як приємно стояти відчуваючи свист вітру у вухах, а пегед очима скільки бачить око — величні гори.

а в сорочинцях були, де все як у гоголя… очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.

а петриківський розпис бачили? він зберігся ще з сімнадцятого століття, розвивається в наш час і відомий в усьому світі. я був у селі петриківка і бачив ,як працюють художники. на скляну палітру наносять всі кольори веселки — це гуаш. спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. її рухи впевнені і плавні. мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.

кожна робота неповторна, за нею стоїть автор, у нього свій стиль письма. тому свої роботи майстер побачить серед тисяч екземплярів, а підробки всі інші.

я люблю наші українські витвори мистецтва, наші українські пісні і приказки , мудрі казки, твори видатних письменників,бо я українець.

якщо хтось не іменує себе українцем — це його шлях і вибір, виховання.

я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.

Популярно: Українська мова