Перевести! сяпала калуша с калушатами по напушке. и увазила бутявку, и волит: - калушата! калушаточки! бутявка! калушата присяпали и бутявку стрямкали. и подудонились. а калуша волит: - оее! оее! бутявка-то некузявая! калушата бутявку вычучили. бутявка вздребезнулась, сопритюкнулась и усяпала с напушки. а калуша волит калушатам: - калушаточки! не трямкайте бутявок, бутявки дюбые и зюмо-зюмо некузявые. от бутявок дудонятся. а бутявка волит за напушкой: - калушата подудонились! зюмо некузявые! пуськи бятые!

178

184

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Айгуль11111катон

Українська література

4,6(5 оценок)

Гуляла калуша по полянке.и увадила бутявку,и зовет: - калушата,калушаточки,бутявка,потом я не понял,лучше спроси у родителей или позвони друзьям

Glebforst

Українська література

4,5(29 оценок)

Над «енеїдою» і. котляревський працював близько 30 років (з перервами). три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено в 1825–1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника. 1798 р. перше видання «енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика максима пурпури, який тоді служив у петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. до його рук потрапив список перших трьох частин поеми і. котляревського, і пурпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «любителям малоросійського слова». автор був незадоволений вчинком видавця (друк здійснено без його згоди), проте патріотична ініціатива м. пурпури заслуговує на схвалення.

1808 — друге видання «енеїди». його опублікували в типографії івана глазунова в санкт-петербурзі на основі видання 1798 року. текст поеми і словник були скопійовані з помилками. це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди котляревського. 1809 року, за фінансової підтримки семена кочубея, іван котляревський закінчив написання четвертої частини «енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «вергилиева энеида на малороссийский язык переложенная и. котляревским. вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, санктпетербург, в медицинской типографии». на окремій сторінці котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди. книжка містила словник з першого видання, а також авторський додаток під назвою «дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. чимало помилок лишилися не виправленими. 1821 року котляревський закінчив написання п’ятої частини «енеїди», а 1827 року — шостої. письменник також склав новий українсько-російський словник до «енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. з біографічних нарисів про котляревського відомо, що він працював над «енеїдою» до кінця життя. незадовго до смерті автор продав рукопис харків’янинові о. а. волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах в 1842 році. вихід у світ «енеїди» став епохальною подією в культурному житті україни. це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою, що своєю появою стверджувала початок етапу у розвитку нашої літератури.