Ответы на вопрос:
соціально-побутові пісні — це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичніумови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українськогосуспільства, у формуванні національних норм етики й моралі.
соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів. для них характерне поєднання реалістичної конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння.
це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.
у соціально-побутових піснях українського народу узагальнено відбився світ людських доль в усьому його різноманітті. як писав микола гоголь, для україни народні пісні — це все: «і поезія, і історія, і батьківські могили».
різновидиза тематичними і жанровими ознаками соціально-побутову фольклористику розділяють на такі цикли пісень: козацькі, і, рекрутські, солдатські (жовнірські), бурлацькі, заробітчанські (строкарські), чумацькі, кріпацькі, наймитські, родинні, сирітські та ін. кожен з цих циклів має свої особливості, але всі вони об'єднані соціальними мотивами і найкраще характеризують певну історичну епоху.
історія виникненнявиникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва (xv-xviii століття). їхня тематика різноманітна: підготовка і від'їзд козака до походу, прощання з рідними, сутичка з ворогами, смерть на полі бою, нелегка доля в неволі, туга за батьківщиною та родиною («ой у лузі, та ще й при березі»). в образах головних героїв пісень втілені волелюбність українського народу, непримиренність до соціального й національного гніту. саме цими мотивами вони споріднені з історичними піснями й думами.
і стилістично, і тематично до них близькі і пісні, в яких оспівано боротьбу народних мас проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у xviii столітті. на території буковини і закарпаття були популярними гайдуцькі пісні, що зафіксували боротьбу слов'янських народів проти турецьких загарбників у xv-xix століттях.
хоч деякі походи і перемоги в згаданих циклах пісень були романтизовані, все-таки в них переважали мінорні мотиви, бо людям важко було змиритися з тим, що дужі, молоді хлопці змушені були відриватися від звичної, улюбленої хліборобської праці, багатьом з них довелося накласти головами на чужині, залишивши на рідній землі вдів і сиріт. коли відстоювалися інтереси свого народу, то захист рідного краю сприймався як почесний обов'язок, коли ж після введення рекрутської повинності з села почали насильно забирати у військо міцних працездатних хліборобів, щоб їхніми руками здійснювати чиїсь авантюрні експансіоністські плани, а їхня відсутність лягала важким тягарем на жіночі плечі, то відповідно змінювалися і настрої народу, в пісенній творчості з'являлися нові мотиви. виникали рекрутські та солдатські пісні. в різних сюжетних варіантах висловлювалося співчуття юнакам, які «лише сіяли та орали, ціпом молотили», а тепер їх змушують через муштру призвичаюватися до зброї («вилітали орли з-за крутої гори»).
особливо трагічні долі вихідців із села зображені в бурлацьких піснях. бурлаки — це бездомні, самотні люди, які в xvi-xix століттях наймалися вантажниками, чорноробами у риболовецьких артілях на дніпрі, дунаї, дністрі, чорному морі. вони — народ працьовитий, дружний, але знедолений: без дружини, родини поневіряються на чужині, змушені вмирати в самоті («та забіліли сніги», «горе мені на чужині»).
за тужливими образами, поетичними тропами близькі до бурлацьких пісні заробітчанські, строкарські, наймитські. найдавніші із них виникли в середовищі зубожілих козаків, зайнятих на відхожих промислах (цукроварнях, мануфактурах, шахтах). інтенсивний розвиток капіталізму прискорив процес пролетаризації селянства, посилив його експлуатацію. тяжка праця заробітчан, їхня безправність, зловживання роботодавців — основні теми народних пісень. історичне значення заробітчанської поезії ще й в тому, що своїми сюжетами вона започаткувала в україні робітничу пісню.не легше жилося й строкарям, молодим людям, убогі батьки яких за завдаток віддавали їх заможним на домовлений строк (звідси й назва «строкарі»). відробляти завдаток доводилося виснажливою працею, зносячи постійні знущання господаря («ой матінко-зірко», «ой піду я лугом»).
Популярно: Українська література
-
гульназ562321.07.2020 05:05
-
Виталина45678907612.05.2021 19:40
-
Kissi11114.11.2020 17:31
-
skuryan12.09.2021 23:21
-
отличница45905.03.2023 18:43
-
milka29323.02.2023 12:06
-
nadjabolkina15.12.2022 15:09
-
Alrksanr22.02.2021 14:33
-
1Haritoshka13.07.2022 15:13
-
ilinasmirnova526.09.2021 03:38