Что такое каролингское возрождение? как и с какой целью происходило насаждение просвещения

299

447

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

aicha21

История

4,6(40 оценок)

Каролингское возрождение — период интеллектуального и культурного возрождения в западной европе в конце viii —середине ix века, в эпоху правления королей франков карла великого, людовика благочестивого и карла лысого из династии каролингов . в это время наблюдался расцвет , искусств, архитектуры, юриспруденции, а также теологических изысканий. во время каролингского возрождения мощный импульс получило развитие средневековой латыни, на основе латинского алфавита возник особый шрифт, каролингский минускул, что обеспечило принятие европейскими нациями общего языка и стиля письма. центром каролингского возрождения был своеобразный кружок при дворе карла великого, так называемая «дворцовая академия» , которой руководил алкуин . в кружке участвовали карл великий, его биограф эйнгард, поэт ангильберт и др.

snsn

История

4,8(15 оценок)

з кінця ii ст. римська імперія вступає у тривалу кризу. після смерті останнього представника династії антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. тому правителів того часу назрівали «солдатськими» або «сенатськими» імператорами.

армія перестала підкорятися законам, солдати навіть продавали престол тому, хто обіцяв їм більше заплатити. правителі змінювалися кожні 2-3 роки, а іноді через кілька місяців. як правило, їх убивали змовники або незадоволені легіонери.

підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв'язки між провінціями. прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.

використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки нічого за неї не отримували. за першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали.

у iii ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. таким рабам дозволяли мати сім'ю, будинок, власне невелике господарство. їх називали рабами з хатинами. за користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.

величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за рабів. тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. таких орендарів називали колонами.

колони були більше зацікавлені в результатах своєї праці, ніж раби, проте й вони не могли вивести з кризи господарство риму.