Дать определения: 1. платформа 2.плита 3.щит 4.магматизм 5.денудация 6. аккумуляция 7. барханы 8. дюны 9. некки 10. солнечная радиация 11. циклон 12. антициклон 13. коэффициент увлажнения (формула) 14. вегетационный период 15. меандры 16. сель 17. чинки 18. чуроты 19. колки 20. природные ресурсы 21. рациональное природопользование 22. природный заповедник 23. природный заказник 24. памятник природы 25. природный парк

297

416

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

darina097

География

4,5(24 оценок)

1. платформа-это устойчивый участок земной коры. 2. плита-это большие блоки земной коры (литосферы). 3. щит-выход на поверхность кристаллического . 4. магматизм-это процесс, который сопровождается участием магмы. 5. денудация-это удаления продуктов разрушения с места их образования. 6. аккумуляция-это накопление минеральных материалов и органических остатков на поверхности суши или на дне водоёмов. 7. барханы-это скопление сыпучего песка, которого создаёт ветер. 8. дюны-это песчаные холмы, которых создает ветер. 9. некки-это интрузивные тела, которые заполняют жерла вулканов. 10. солнечная радиация-это поток электромагнитной энергии, которую излучает солнце. 11. циклон-это воздушная масса в виде огромного вихря, который имеет низкое давление в центре. 12. антициклон-это воздушная масса в виде огромного вихря, который имеет высокое давление в центре. 13. коэффициент увлажнения-отношение годового количества осадков к величине испарения. формула: будет на картинке. 14. вегетационный период-это период, когда растут растения. 15. меандры-это изгибы, которые образует река. 16. сель-это сильный поток с частичками минералов, камней, горных пород. 17. чинки-это труднодоступные обрывы высотой до 350 м. 18. чуроты-это вытянутая котловина в бугристых и грядовых песках с небольшим залеганием грунтовых вод. 19. колки-это небольшой лес. 20. природные ресурсы-это элементы, которые использует человек. 21. рациональное природопользование-это система при которой используются природные ресурсы и это уменьшить количество потребления ресурсов. 22. природный заповедник-это участок, где сохраняются виды кого или чего-либо в природной среде. 23. природный заказник-это территория, где охраняется отдельные части природного комплекса. 24. памятник природы-это природный объект, который имеет какое-либо значение и охраняется. 25. природный парк-охраняемый участок природного или культурного ландшафта.

МистрКрутой11

География

4,8(90 оценок)

Хмельниччина знаходиться на стику великих історико-географічних країв – Правобережжя (до якого входить сама) і Західної України. У вужчому розумінні територія області належить до Волині (північна частина, приблизно до р. Случ) і Поділля (середня і південна частини) і є пограниччям останнього з Галичиною на заході та Буковиною і Бессарабією на півдні. В минулому Волинь і Поділля (як і сусідні землі) входили до складу одних і тих же або різних держав; південні і західні межі сучасної області тривалий час були державними кордонами.

У XI ст. середня Наддністрянщина, що з XII ст. відома в літописах під назвою Пониззя, входила до Теребовлянського князівства, а з 1141 р. – до Галицького. В цей же час землі середньої і північної частин сучасної Хмельниччини належали Київському князівству. В 1199 р. вся територія області увійшла до Галицько-Волинського князівства. Невелика територія на сході області (в басейнах Південного Бугу і Случі) разом з прилеглими землями сучасної Вінниччини і Житомирщини відома в XII – XIII ст. під назвою Болохівської землі, князі якої були прихильниками феодальної роздрібненості. У 1241 р. Данило Галицький прилучив Болохівську землю до Галицько-Волинського князівства.

Після падіння Руської держави на території між середньою течією Дністра і верхів'ям Південного Бугу існувало політичне утворення з центром у м. Бакота (донедавна – однойменне село в Кам'янець-Подільському районі, знесене при створенні Дністровського водосховища), яке служило буферною зоною між Золотою Ордою та Галицько-Волинською державою.

У другій половині XIV ст. спочатку Волинь, а пізніше й Поділля (1362 р.) потрапили під владу Литви і були в ній до середини XV ст. автономними князівствами. В 1430-1434 рр. Західне Поділля відійшло до Польщі (утворено Подільське воєводство з центром у Кам'янці), а після Люблінської унії 1569 р. до неї перейшло й Волинське воєводство.