Скласти твір на тему: "богатир карпат іван сила" з твору "неймовірні пригоди івана сили" іть будь ласка

109

136

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

anastasyabesso1

Українська література

4,6(83 оценок)

Автор «неймовірних пригод івана сили» о. гавриш наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. але, як на мене, розповідь про івана силу — це пригодницька повість про видатну людину. прототипом образу івана сили стала реальна людина — іван фірцак (сценічне ім’я — кротон), якого на закарпатті знають усі. кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. на жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. а те, що іван фірцак належить історії україни, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі. «неймовірні пригоди івана сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. о. гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої. іван сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. шукаючи долі в місті, іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за міху голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. загибель тренера вразила івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. чесний, відкритий, благородний, іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.

Bogdan8950

Українська література

4,7(9 оценок)

священною книгою християн, як відомо, є біблія. проте не завжди ця книга існувала в такому вигляді, як ми її знаємо зараз. створювалась вона протягом кількох століть різними людьми і складалася не завжди з одних і тих же текстів. деякі зі складових частин біблії церковники вважали неканонічними і вилучали їх як шкідливі для народу.

першу в україні спробу пояснити народові справжнє походження християнського святого письма зробив у 1905 р. іван франко, видавши книжку «сотворіння світу». прагнучи відкрити народові те, чого досягла історична наука, він писав: « до найглибших тайників науки мас вільний доступ кожний чоловік, у кого в серці горить чисте і святе бажання — пізнати правду, і в кого розум настільки вироблений, щоб зрозуміти й оцінити її».

найдавніші тексти, які євреї взяли до своєї біблії, були створені мирними хліборобами, правдивими й лагідними, закоханими в природу й музику - шумерами. коли кочові племена семітів завоювали їх, рабини почали переписувати шумерський епос та міфологію з їхніх глиняних клинописних табличок, створюючи таким чином своє святе письмо. на основі біографії видатних історичних осіб рабини створили вигадану постать пророка мойсея, який нібито був автором п'ятикнижжя, що увійшло до складу старого заповіту.

книги нового заповіту складалися в перші століття нашої ери послідовниками вчення ісуса христа. це були так звані євангелія. слово євангеліє первісно означало «винагорода за благу вість». пізніше стало означати саму «благу вість» про появу видатної особи. цим словом стали називати й книги, в яких викладений життєпис ісуса. а євангелістами називають авторів цих життєписів, яких у біблії нині чотири: матвій, марко, лука, іван. на початку нашої ери таких євангелій писалися сотні, і кожне з них мало свою версію про життя, муки і воскресіння сина божого. існувало безліч різних християнських сект. автор ii ст. цельс писав, що його сучасники християни не відчували докорів сумління, переписуючи й виправляючи євангелія по три — чотири рази, щоб заперечити різні звинувачення на свою адресу.

через віки пронесли українці завдяки святому письму віру в свого бога і в свій народ, в його життєву силу. це письмо зміцнювало надію на те, що вихід із неволі буде знайдено за умов дотримання наслідування божих заповідей, і стверджувало любов до усіх як запоруку світової гармонії. біблія також є невичерпним джерелом мудрості щодо покаяння, морального самовдосконалення і пізнання істини.