Напиши письмо-обращение к мира, чтобы берегли и хранили мир на всей земле.

226

365

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Adiya1234567

Литература

4,8(44 оценок)

Яобращаюсь к вам, народы мира! я призываю вас хранить мир на нашей земле. разрушительные войны никогда не приводили ни к чему хорошему. разве вам хочется наблюдать разрушенные страны и осиротевшие семьи? нас много и мы можем жить в мире и согласии. мы можем тем, кто не имеет дома и средств к жизни, а вместо этого отнимаем мир и счастье у тех, кто в этом не нуждается! зачем? войны происходят лишь от желаний каких-то конкретных людей, но вместе мы выше этого. мы хотим жить спокойно и встречать рассвет с радостным ожиданием, а не с ужасом и болью.мир - самое ценное, самое главное. если мы будем жить в согласии, многие проблемы на земле со временем исчезнут.храните и берегите мир на всей земле.мы - люди и должны ими остаться.

eledzheev

Литература

4,7(82 оценок)

Державець не повинен мати іншої мети, іншої думки, ніякої справи, яка стала б його ремеслом, окрім війни, її порядків і правил, бо це — єдине ремесло, гідне властителя.

Державець повинен навіювати страх таким чи ном, щоб коли й не заслужити любові, то уникнути ненависті, бо цілком можливо страхати і водночас не стати ненависним. Він завжди цього доб'ється, якщо не займе ні майна громадян і підданців, ні дружин їхніх. Коли до ведеться все-таки пролити чиюсь кров, це треба робити, маючи для цього достатнє виправдання і явну причину, але більше треба утримуватися від чужого маїїна, бо люди скорше забудуть батькову смерть, ніж утрату спадщини.

Володар— і це найголовніше-повинен уживатися зі своїми підданцями так, щоб його не змушували змінюватися ніякі випадкові обставини — не щасливі чи щасливі. Адже коли така необхідність настане в дні невдач, то зло вже буде невчасне, а добро твоє ви явиться марним, бо його вважатимуть зробленим як ви мушений захід, і не буде тобі за нього ніякої подяки.

Найгірше, чого Державець може чекати від ворожого йому народу, — це бути ним покинутим; а маючи ворогом знать, йому треба боятися не тільки того, що вона його кине, але й що вона виступить проти нього; можні далекоглядніші й хитріші, і тому завжди подумають про порятунок і намагаються запобігти ласки переможця. Нарешті, Державцеві доводиться завжди жити з тим самим народом, але він може цілком обійтися без одних і тих самих знатних, бо він вільний щодня давати або відбирати знатність, підносити знатних чи гнати їх геть. Щоб краще це пояснити, скажу, що про можних треба судити пере важно з двох ознак: або вони показують насправді, що всіляко пов'язують себе з твоєю долею, або ні.

Щодо розумових вправ, то Державець повинен читати історію й зосереджуватися в ній на діяннях великих мужів, розглядати їхні вчинки на війні, вивчати причини їхніх перемог і поразок, щоб не допуститися помилок одних і наслідувати приклад інших; найважливіше йому чинити, як уже чинив колись той або той видатний муж, який брав за взірець когось із славних і звеличених в історії, чиє життя і подвиги завжди були у нього перед очима.

Державець має бути настільки мудрий, щоб умів не дати себе зганьбити тими вадами, через які міг би втратити владу, і стерегтися, як може, перед інши ми; якщо ж він не в змозі цього зробити, то може дати собі волю без особливих вагань. Нарешті, хай він не бо їться стягнути на себе ганьбу за ті хиби, без яких важко врятувати державу; адже якщо вникнути як слід у все, то знайдеться щось, що здається чеснотою, але вірність їй була б загибеллю для Державця; знайдеться інше, що зда ється вадою, але, дотримуючись її, Державець прийде до безпеки й успіху.