Регистрация
mariialebedeva
Есть ответ 👍

Твір на тему добро і зло за повістю ю.в місце для дракона

231
407
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

mariamadaeva
mariamadaeva
4,8(38 оценок)
Укнизі юрія винничука “місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. тішиться метеликам, пише вірші та читає біблію. біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. а найцікавіше, що дракон, він же грицько, пише вірші. лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона.   тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. ось така каламбурна зав’язка винничукової повісті-казки. далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. м’якосердий грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? навіщо зробив з нього поета? поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.  продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до господа. але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? одного дракона на всю державу замало. де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? коли народ не має кого проклинати – сили його пі. боже! пошли нам драконів! ” – роздумує автор. доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “ласкаво просимо в щуро­град”. автор говорить вустами головного персонажа: “ми народ ліриків, а не воїнів. і вже тому приречені на загибель. народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.  це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті! ” на таких дещо моторошних думках хочемо завершити нашу оповідь. усе інше нехай підкаже серце та прочитання пророчого “місця для дракона” – другої книги із серії “твори” юрія винничука.
daryankaa1
daryankaa1
4,6(59 оценок)
Аж пил (пилю́ка) кури́ть . дуже інтенсивно, напружено, сильно. — а ласій таки курник будує.— будує? —  аж пил курить   (ю. збанацький); за віком (конопельський) — теж не жовторотий підліток. можна було вже й у вечірній (школі) вчитись. і працювати так, щоб  аж пилюка куріла   (ю. збанацький);   аж кури́ть.   бились-бились —  аж курить,   аж іскри скачуть (укр.. казки).  пи́лом (пилю́кою, по́рохом   і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1.   залишатися без ужитку, не використовуватися. боже, він не слуха! його робітня  пилом припада.   флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (л. костенко); результати нелегкої праці геологів  пилюкою   на полицях (з газети);   //   бути забутим, далеким і т. ін. принесла мені весна те, що  пилом   вже  припало.   знов земля мені тісна, знов повітря мені мало (олександр олесь).  пилко́м припа́сти . і десь за тропою за голубою дитинство і юність  пилком припаде   (а. малишко).  2.   перестати існувати; щезнути, забутися. було та минуло — вже й  порохом думав ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (і. нечуй-левицький).3.   старіючи, ставати кволим, безсилим. живу… дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я  пилом   — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (марко вовчок).  пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку)   кому. вводити в оману кого-небудь. — кому ви  дим пускаєте в очі?   хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (і. рябокляч); до чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне,  пускати пилюку в очі!   (з газети).

Популярно: Українська література