Есть ответ 👍

Твір чи може бути патріотом той, хто не поважає інші народи?

180
266
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Якщо визначити поняття "патріот", як людина бажає зробити краще для свого народу, то з області визначення - відразу дурні. тому що, щоб зробити краще, народу, треба багато знати і багато розуміти. закономірності розвитку суспільства, прогнозувати наслідки своїх дій і т. д. дурні, про наслідки, як правило, не думають. вони роблять. скачуть, кричать, співають, трощать, фарбують стовпи, дерева, мости (прямо по-іржавому в "патріотичні" кольори, вішають ярлики людям. себе, напоказ, називають "патріотами", не замислюючись що це поняття - означає. розумна людина, ніколи, нічого очікувати себе називати патріотом. тому що важко, зробити щось, саме корисне для народу, для користі народу. пам'ятники-то клеїти легко, розуму багато не треба. а ось провести якусь соціальну реформу в суспільстві , висадити парк, громадський сад, відкрити притулок для бездомних, або всиновити людина 10 дітей, - купа за від, слави (за життя) - ніякої. одні витрати, турботи, труднощі, кожен день працювати треба. а якщо намагаєшся і робиш, то кричати на кожному розі, що ти - патріот, не будеш, не до цього, не треба воно тобі сто років, тут би встигнути щось своє, корисне зробити. тому і виходить, що про патріотизм, - базікають або дурні, або нероби. від яких, суспільству, - користі немає. один шкоду. а то, що дурень або нероба, заявляє прилюдно що він "патріот" - щось поважає або не поважає - вже не суттєво. користі ні від дурня ні від ледаря (яка зробила "патріотизм" своєю професією) - і так жодної. тільки шкода.

Схема, яка відповідає структурі речення [данило любив, (як, |вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав радість], (коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); [він любив], (коли вдосвіта липень клепав коси), (коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у рахманну землю зерно й надії) і (вересень стишував напівсонну пісню джмеля) ( м. стельмах).        г. немає правильної відповіді. правильна схема: […, (як…),…], (коли…); […], (коли…), (коли…) і (…). 11. речення з сурядним і підрядним зв’язком:           г. задумувалась не раз марія, чому такий добрий для неї цей ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (р. іваничук). 12. речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:         б. умерла пісня, що гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу сонця); почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед татарами; [татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в бахчисарай на базар, українки закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (р. іваничук).

Популярно: Українська мова