Сочинение на тему событие на полистинке в повестку " кадровая солнца"

178

427

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

1dashagun2

Литература

4,8(71 оценок)

Впроизведении м. пришвина «кладовая солнца» мне больше всего понравилась собака травка. травка – большая рыжая собака гончей породы с черным ремешком по всей спине. у нее под глазами были черные полоски с загибом вроде очков. и от этого глаза казались добрыми и умными. раньше травка жила в лесной сторожке вместе со своим хозяином антипычем. она его любила. и когда они вместе охотились, она гоняла зайцев не для себя, а для своего любимого антипыча. даже если была голодна, травка не позволяла себе съесть свою добычу. антипыч часто говорил, что надо жить по правде. а правда для них заключалась в том, что собака и её хозяин жили друг для друга. все в любви. антипыч любил людей и животных, а травка чувствовала это. когда умер обожаемый ею хозяин, травке пришлось привыкать к дикой жизни и учиться жить для себя. она никак не могла свыкнуться с этим горем. мир людей для неё разделился на две категории: антипычи и враги антипыча. она тосковала по человеческой ласке и в каждом человеке искала своего доброго и заботливого антипыча. именно поэтому травка спасла мальчика митрашу, попавшего в болото. ей показалось, что мальчик – это маленький антипыч. она почуяла человеческую беду и пришла на .

алинка554

Литература

4,8(29 оценок)

Народився в місті Портленд (штат Мен) 27 лютого 1807 року в родині адвоката. Був нащадком старовинного йоркширського роду, вихідців з Англії.

У дитинстві захоплювався читанням, складати перші вірші почав рано. Газета вперше опублікувала вірші Генрі, коли йому було 13 років.

Після здобуття початкової освіти в Портленді Лонгфелло вступив до Гарвардського університету, Боудойнський коледж. Після закінчення навчального закладу йому запропонували залишитися і працювати професором нових мов. Щоб грунтовно підготуватися до вступу на посаду, Лонгфелло більше трьох років провів на європейському континенті, був в Іспанії, Італії, Німеччині, Франції, де вивчав мови і літературу. Враження, отримані за кордоном, стали основою для майбутньої збірки подорожніх нотаток-нарисів «За океаном».

1829-1835 рр. Лонгфелло працював в Боуден-коледжі. На аналогічну посаду його в 1835 р запросили працювати в Гарвардський університет. І знову Лонгфелло їде подорожувати до Європи. Під час поїздки поет переживає особисту трагедію: померла його дружина, з якою вони одружилися в 1831 р.

В кінці 1836 р Генрі Уодсуорд повертається в Америку і приступає до викладання, зайнявши кафедру нових мов. У Гарварді працював до 1854 р.

Після видання книги «За океаном» (1835), Лонгфелло повністю присвячує себе поетичній творчості. Популярність йому приніс один з перших опублікованих віршів; в 1839 р побачила світ перша поетична збірка «Нічні голоси».

Потім видаються поетичні збірки – «Балади і інші вірші» (1842), «Вірші про рабство» (1842) та ін.

Світову популярність Лонгфелло принесла «Пісня про Гайавату» – епічна поема, в основу якої лягла індіанська міфологія.

Лонгфелло вніс вклад в національну культуру як перекладач. Переклади віршів поетів Італії (зокрема, він переклав «Божественну комедію» Данте), Німеччини, Франції користувалися величезним успіхом як у літературних критиків, так і простих читачів.

Останні роки життя поета були затьмарені фізичними стражданнями (його мучив ревматизм), однак він продовжував писати.

Помер 24 березня 1882 року в Кембриджі.