Регистрация
yashchenko04
Есть ответ 👍

Текст про те чому не можна збирати невідомі гриби та ягоди

153
287
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

abbasbayaliev
abbasbayaliev
4,5(42 оценок)
Твір «восени – по гриби» в осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». їхня «зброя» - це кошики та відерця. вони шукають гриби. адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя. гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки. багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки. всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. це означає, що гриб не виросте знову. отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. а шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях. небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація. найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. він вбраний, неначе на парад. мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. цей гриб сильно отруйний. я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. і потім їдять їх! але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами
Pavlo1248
Pavlo1248
4,5(25 оценок)

Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним. Отак в загальних рисах ми розуміємо поняття справедливість. Якби все так і було в житті, то людині було б легко вибирати правильний шлях до своєї мети.

Проте в дійсності ми часто стикаємося з тим, що життя несправедливе. Усі ми різні – за зовнішністю, характером, вдачею. Комусь пощастило,і він від природи гарний та здоровий, а хтось інший ні. І звичайно, йому це видається несправедливим. Хтось важко працює та все одно живе бідно, а хтось здобуває багатство нечесним Часто ми не отримуємо вдячності за добрі вчинки – хіба це справедливо?

Протягом багатьох віків у суспільстві зберігається соціальна несправедливість, часто люди зазнають утисків та переслідувань за свої погляди. Історія нашого народу – яскравий тому приклад. Зараз здається, що «справедливість» легко купити за гроші. Усе це створює сумну картину та підводить нас до невтішного висновку про те, що справедливості в світі немає.

Та все ж на мою думку, наш світ – не світ хаосу, і справедливість існує. Вона не така щоб вкласти її у певну формулу. Як на мене, то справедливість найближче до «золотого правила» - ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Не треба робити тих речей,  які по відношенню до себе ми вважаємо неприйнятними. Бо ми не можемо відповідати за дії всіх інших людей в світі та чекати від них безумовно справедливого ставлення до себе, проте ми можемо самі – кожен з нас – ставитися зі справедливістю до інших. Бути уважними до близьких, не чинити кривди, не будувати свого щастя на нещасті інших, відкривати свої таланти всупереч усім негараздам та йти до своєї мети, не шкодячи іншим.

Популярно: Українська мова