История: Які держави називають елінізтичними

salsavip333

25.09.2022 08:24

История

Есть ответ 👍

Які держави називають елінізтичними

188

450

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Сирена11111

История

4,6(53 оценок)

Імперія александра македонського невдовзі розпалася на окремі держави, які мали своїх царів і свої династії. їх засновували колишні соратники та командири македонського царя – діадохи . вони поділили імперію та почали воювати між собою. у 311 р. діадохи уклали угоду про мир. але вона була порушена, і війни тривали ще майже 50 років. у цій кривавій боротьбі, як у калейдоскопі, змінювались і гинули правителі, зокрема син александра македонського – александр iv, полководець лісімах та ін. врешті-решт виникло кілька держав. серед них наймогутнішими були македонія, єгипет династії птолемеїв та сирійське царство селевкідів.держави, що утворилися на уламках великої імперії александра македонського, називають елліністичними. їх політичний устрій поєднував елементи іння східних держав, які керувалися одноособово царями. основою їхнього життя була грецька (еллінська культура, що доповнювалася здобутками завойованих александром македонським народів. культуру, що виникла внаслідок взаємодоповнення грецької й східних культур,прийнято називати елліністичною.

на неосяжних просторах імперії александра виниклії міста, що забудовою, архітектурою та інням нагадували грецькі поліси. зі сходу прийшло поклоніння царям. у військовій сфері греки запозичили використання бойових слонів. у еллінів стали популярними шива, кібела, яких шанували на сході. у свою чергу греки на схід принесли своїх богів (зевса, афіну, діоніса, ніку). під впливом греків східні митці копіювали еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живопису. тепер коринфські й іонічні колони будували від греції до індії. спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту.

Katya270403

История

4,7(19 оценок)

В середине XVII в отставание в социально-экономическом и политическом развитии Османской империи от европейских держав становилось всё более очевидным. Возникла угроза самому существованию османского государства. В этой связи правящие круги предпринимают ряд мер, направленных на выход из кризиса. Первую попытку провести реформы осуществил султан Селим III, но вследствие исключительной узости социальной базы реформаторов, его деятельность оказалась малоуспешной. Реформы его преемника Махмуда II явились важным этапом в процессе европеизации Османской империи, но они тоже носили поверхностный характер, и практически не затрагивали социальных и государственных институтов.