Розповидь на тему на галявини весною

250
286
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


одного разу пішли ми з класом у парк. уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.

  ми вийшли на простору галявину. там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози. притихла берізка, на якій вже було пожовкле листя.

  осіння тиша іноді порушувалася шурхотом та стукотом. то прокинулася сорока-білобока та дятел. 


У жнивних піснях поряд з оспіванням роботи на ниві з´являються архетипні образи небесних світил, — сонця, місяця, ясних зірок, які супроводжували людей у їхній праці. Тут молодий місяць постає в образі срібного серпа, а зірочки на небі порівнюються з копами в полі — «скільки в небі зірочок — стільки в полі копочок». Поширеним є також образ веселки.

Объяснение:

Значна частина вказаних творів відображає завершення праці женців: «До кінця, женчики, до кінця, Підемо додому за сонця...». Завершивши роботу, женці качалися по стерні.

Часто біля «бороди» імітували оранку, сівбу, скородження, що було символічним відтворенням цілорічного кола польових робіт і мало, за віруваннями, забезпечити безперервну родючість ниви. При цьому співали: «Вже-сьмо посіяли, поорали, поорали, / Бодай-єсьмо на без рок дочекали, дочекали». Тотемічними віруваннями позначені обжинкові пісні-звертання до польових птахів. Провідними їх мотивами є смуток за минулим літом, співчуття.

Популярно: Українська література