Ответы на вопрос:
одного разу пішли ми з класом у парк. уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.
ми вийшли на простору галявину. там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози. притихла берізка, на якій вже було пожовкле листя.
осіння тиша іноді порушувалася шурхотом та стукотом. то прокинулася сорока-білобока та дятел.
У жнивних піснях поряд з оспіванням роботи на ниві з´являються архетипні образи небесних світил, — сонця, місяця, ясних зірок, які супроводжували людей у їхній праці. Тут молодий місяць постає в образі срібного серпа, а зірочки на небі порівнюються з копами в полі — «скільки в небі зірочок — стільки в полі копочок». Поширеним є також образ веселки.
Объяснение:
Значна частина вказаних творів відображає завершення праці женців: «До кінця, женчики, до кінця, Підемо додому за сонця...». Завершивши роботу, женці качалися по стерні.
Часто біля «бороди» імітували оранку, сівбу, скородження, що було символічним відтворенням цілорічного кола польових робіт і мало, за віруваннями, забезпечити безперервну родючість ниви. При цьому співали: «Вже-сьмо посіяли, поорали, поорали, / Бодай-єсьмо на без рок дочекали, дочекали». Тотемічними віруваннями позначені обжинкові пісні-звертання до польових птахів. Провідними їх мотивами є смуток за минулим літом, співчуття.
Популярно: Українська література
-
Niiiiklou25.05.2022 05:29
-
MrIgor133725.08.2021 15:58
-
isaevshamil053504.03.2020 23:29
-
РікаРо29.06.2021 22:30
-
alonsoqureaz07.03.2020 13:47
-
Ksenya572713.05.2021 08:35
-
VladDzundza06.08.2022 01:35
-
veraway14031.01.2020 05:07
-
lovelovelove1122.04.2022 06:38
-
viking089913.11.2021 08:32