Есть ответ 👍

Твір на тему дружба яви та павлуші 5-7 речень по тексту тореадори з васюківки

153
308
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Павлуша і ява («насправді його іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». гострий на язик дід салимон каже про них: « ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! гангстери, а не хлопці! нема на них буцегарні». павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них « гриміла на всю васюківку, як радіо на перше травня». енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки - викаблуки». за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «виховання дітей у сім'ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої за своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління». попри всі суперечки між друзями, ява зважає на недавню хворобу павлуші і спускається в колодязь: « в тебе була ангіна тиждень тому. тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. крім того, іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. з того моменту друзів стало троє: павлуша, ява і собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя. як цікаво читати про всі веселі пригоди павлуші та яви — кмітливих та винахідливих героїв всеволода нестайка! здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв!

Коли з старшим себе зострiлась, зараз низенько вклонилась та й каже: "здрастуйте, дядюшка! " або: "здоровi, тiтусю! " i таки хоч би то мала дитина була, то вже не пройде просто, усякому поклониться i ласкаво заговорить. а щоб який парубок та посмiв би її зайняти? ну-ну, не знаю! вона й не лаятиметься, i нi слова й не скаже, а тiльки подивиться на нього так пильно, та буцiм i жалiбно, i сердитенько, - хто. її зна, як-то вона там загляне, - так хоч би який був, то зараз шапку з голови схопе, поклонивсь звичайненько, i нi пари з уст не мовить, i вiдiйде дальш. о, там вже на все село була i красива, i розумна, i багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, i смирна, i усякому покiрна.

Популярно: Українська література