Іть будь-ласка ! потрібно написати переказ твору ! вибір шляху його зненацька охопив сумнів: «чи те я роблю, що слід? чи здатний на це? чому так тягне туди, у невідоме? » і він зупинився серед шляху. замислився. огледівся. хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: і неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. а обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. до того ж їх оточували непрохідні хащі, глибокі яруги, гострі стрімчаки й бескиди… і все ж він рішуче зійшов з гладенької дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. і вже ніщо не могло зупинити сміливця: ні колюче терня, ні скелясті крутосхили, ні глибокі урвища. він здіймався все вгору і вгору. «божевільний! » — жахалися одні, що спокійно ів гостинцем. «відчайдушний! » — захоплено вигукували інші, які вже готувалися рушити й собі вслід за сміливцем. «щасливий! » — зітхали ті, які через свою кволість, несміливість чи полохливу вдачу не могли піти за першопрохідцем. а були й такі, що мовчки заздрили й потайки зневажали сміливця. що йому до того! він уперто здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. і то було його покликання, його щастя, його слава й безсмертя. як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! а йому тоді йшов уже тридцять другий. за спиною в нього і вчителювання, і участь у боях, і робота в провідній республіканській газеті художником ілюстратором, карикатуристом. читачі в кожному номері шукали гострі, дотепні малюнки, під якими стояв підпис «сашко». друзі щодня приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. і називали його талановитим, і пророкували йому творче майбуття. а його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. усе дужче й дужче почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. і однієї ночі після роздумів він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. залишає мольберт, фарби, закінчені й незакінчені полотна — залишає назавжди. із плащем через плече й дорожнім портфелем у руці поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його на берег чорного моря, у красуню одесу. а вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три заповітних слова: — хочу стати режисером! це був довженко (с. плачинда; 371 слово).

270

356

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Oho9

Українська мова

4,5(91 оценок)

Вибір шляхуйого охопив сумнів: «чи те я роблю, що слід? чи здатний на це? чому так тягне у невідоме? » і він зупинився серед шляху, подивився навкруги. хоча дорога стелилася рівна й широка, він не міг іти далі: неспокій і невдоволення собою переповнили його. а обіч дороги громадилися вершини, які здавалися стрімкими й неприступними.їх оточували непрохідні хащі, яруги, стрімчаки й бескиди…і все ж він зійшов з дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. і вже ніщо не могло зупинити сміливця. він здіймався все вгору і вгору. «божевільний! » — жахалися одні. «відчайдушний! » — захоплено вигукували інші. «щасливий! » — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем.а були й такі, що заздрили й зневажали сміливця.але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. і то було його покликання й безсмертя. як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! а йому йшов тридцять другий. за спиною в ньогоі вчителювання, участь у боях, робота в газеті художником, карикатуристом. читачі в кожному номері шукали дотепні малюнки, під якими стояв підпис «сашко». друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. і називали його талановитим.а його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. він почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. і однієї ночі він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в одесу. а вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три слова: — хочу стати режисером!

hdhdhdhehd

Українська мова

4,4(20 оценок)

1. Я в один день встигнув(ла) зробити все домашнє завдання за тиждень 2.я вмію робити задачу одна задача в день 3.в нас завтра 3 уроки 3 дзвінки 4. Чотири берізки стоять за моїм вікном.