Регистрация
nauryzbekova
Есть ответ 👍

Написати твір-роздум на тему ,,доля дитини на війні,,

162
224
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Kolyan2003best
Kolyan2003best
4,6(25 оценок)
Війна це слова війна. зараз між росією і україної іде війна і маленькі діти які нівчому не винні. кожен любить свою україну і за неї готовий битися і кажуть що інша країна поганіща а наша найкраща в світі. люди знайте всі країни добрі бо в всіх країн є бог. маленькі діти які лиш народилися вмирають . батьки їх приносять додому а там де вони живуть є війна і туда в їхні хатину попадає бомба і вона зривається і маленька дитина яка нівчому не винна вмирає. діти нівчому не винні !
katerin8
katerin8
4,6(16 оценок)

відповідь:

без верби і калини нема україни (за твором м. вороного "євшан-зілля") і. микола вороний — творець поетичних шедеврів. (м. вороний — неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. "навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, — слушно зауважує г. вервес, — вороний непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань".) ii. святі почуття людини, оспівані у поемі "євшан-зілля". 1. наскрізна ідея твору. (через увесь твір проходить ідея любові до рідного народу, до своєї батьківщини, до місця, де ти пустив своє коріння. і горе тій людині, яка відцуралася свого народу і, потрапивши у чужу землю, забула рідне слово, материнську пісню, батьківські заповіти.) 2. образ ханського сина. (ні пісня колискова, ні розповідь про нещасного батька не розбудили в хлопцеві мрій про вільне життя. і лише ароматне зілля є йому згадати рідний степ, милу сторону, своїх батьків. він ніби прокидається від довгого сну, він розуміє: краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати! ) iii. актуальність поеми. (в образі ханського сина м. вороний зобразив тих українців, які забули, "чиїх батьків ми діти", тих, які мовчать і не мають сили вибороти крашу долю своїм нащадкам, тих, які шанують чужі звичаї і рідний край. закінчуючи поему, м. вороний ставить риторичне питання: де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, — шлях у край свій

Популярно: Українська література