Есть ответ 👍

Запорізький аналіз слова та забудоваю

171
266
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


[з а п о р' і з' к и й] [ з а б у д о в а]

Життя - це вже щастя? інколи у нас, у людей, буває депресі і тоді ми звертаємось до щастя, згадуємо усе добре, що було в нашому житті. бо вона боїться щастя. той же, хто не хворіє на цю хворобу, знає, що щастя - це і є життя. та я ніколи ще не вічував подібного: коли те, що хочеться і подобається, що вже робив, стає майже неможливим. мені хочется написати щось, але муза покинула мене. наче знову пішла гуляти, і повернеться коли для тебе щастя - це писати для інших, то що може бути гірше, аніж втратити таке щастя? але нам буде все одно, коли ми втратимо те, що зветься "життям". це істина, тому й немає сенсу називати життя щастям. втратимо його - і нічого не відчуємо. ні жалю, ні болі. треба шукати те, що стане щастям в цьому житті. базове ж щастя від нього - це можливість чуомусь вчитися і пзнавати нове. ось що ми маємо на увазі пад словами "життя - це вже щастя". ось, як насправді, розкрийте вже очі хочете, наведу приклад з літератури? мало хто згадає гете і його "фауста". чи був фауст щасливий, все своє життя присвятивши вивчиенню чогось нового? отож, навіть базове щастявід життя - не таке вже й "щастя". його ніколи ніхто не добуде так просто. бо життя зі всіх сторін, з біологічної чи філософської, економічної чи іншої - надто складна штука, щоб так думати. щоб дістатися "вінця насолоди", потрібно зробити неможливе - достягти . на своіїй шкурі я відчув, що, все ж таки, ми все цінуємо лише тоді, коли втрачаємо. але ж дещо можна повернути, а дещо - ні. життя ми цінуємо завди інстинкту самозахисту, а якщо б його не було? що тоді? назвіть життя "щастям" без інстинкту самозахисту, і ви не будете цінувати це щастя, як і все інше. думайте. поки ще є час.

Популярно: Українська мова