Ответы на вопрос:
по-перше, надія, яка абсолютно не хоче рахуватися з досвідом. перший час герой вірить, що один його не залишив і чекає біля криївки, потім сподівається, що знайде дорогу самостійно, після цього просто йде, спотикаючись, , в забуття і поглинаючи все, що попадеться під руку. його дії багато в чому інстинктивні, наприклад, під час страшних днів «дощу і снігу» він практично нічого не розуміє, але з першими променями сонця тут же приходить до тями і надія прокидається в ньому знову.
по-друге, правильно розставлені пріоритети. в кінці розповіді герой знаходить кістки свого напарника білла і серед них – маленький мішечок з золотом. тобто, його товариш до останнього не хотів розлучатися зі своїм скарбом і вважав за краще загинути з ним в руках. а золото – важка ноша, значить білл витратив на його перенесення все решта сили. і головний герой оповідання довго і болісно розлучається з видобутком. спочатку він ховає частину золота в затишному місці, потім ділить залишився скарб навпіл, а після – просто викидає його на дорогу. він робить правильний вибір, тому залишається живий.
по-третє, незнищенний інстинкт самозбереження. адже герой доповзає до корабля, постійно переслідуваний вмираючим вовком. у змаганні на волю до життя між твариною і людиною перемагає останній, тому що одна думка, що про те, що він виявиться в шлунку цього жалюгідного і хворого створення, викликає у нього напад нудоти.
зрештою, не так уже й важливо, чому герой вижив. головне, що він зумів подолати всі випробування і залишитися нормальною людиною.
Популярно: Литература
-
LizaVeta2007125.02.2023 21:49
-
znaniacom94526.06.2022 06:45
-
konfetkaa200413.04.2020 01:47
-
Даник177124.09.2020 01:49
-
DOGY22810.04.2021 22:26
-
rami199119.04.2023 03:02
-
sasha1610301.10.2020 03:39
-
danilponomary02.06.2022 10:34
-
иришка27617.05.2022 00:35
-
mravals14.05.2021 16:12