Чому театр у полтаві відіграв провідну роль у становленні театрального мистецтва в україні
Ответы на вопрос:
оновлення українського театру другої половини xix століття
у другій половині xix століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. у другій половині xix ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті україни, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.
велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор михайло семенович щепкін (1788-1863). початок театральної діяльності м. с. щепкіна був безпосередньо пов'язаний з україною, з першими творами нової української драматургії. після вдалого дебюту на сцені в курську щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у харкові, полтаві, києві. разом з і. котляревським м. щепкін здійснював художнє керівництво полтавським театром. за участю щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси івана котляревського "наталка полтавка" і "москаль-чарівник", в яких він виконував ролі макогоненка і . робота над сценічними образами макогоненка і була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.
участю у перших постановках п'єс котляревського не обмежилась увага щепкіна до української драматургії. ставши згодом провідним актором московського малого театру, він багато зробив для популяризації "наталки полтавки" та "москаля-чарівника" г. п. котляревського, а пізніше і "шельменка-денщика" г. квітки-основ'яненка. в українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.
моя страна! ты доказала
и мне и всем, что дух твой жив,
когда, почуяв в теле жало,
ты заметалась, застонала,
вся — исступленье, вся — порыв!
о, страшен был твой недвижимый,
на смерть похожий, черный сон!
но вдруг пронесся гул цусимы,
ты задрожала вся, и мнимый
мертвец был громом пробужден.
нет, не позор бесправной доли,
не зов непризванных вождей,
но жгучий стыд, но ярость боли
тебя метнули к новой воле
и дали мощь руке твоей!
и как недужному, сквозь бреды,
порой мелькают имена, —
ты вспомнила восторг победы,
и то, о чем сказали деды:
что ты великой быть — должна!
пусть ветры вновь оледенили
разбег апрельский бурных рек:
их жизнь — во временной могиле,
мы смеем верить скрытой силе,
ждать мая, мая в этот век!
Популярно: История
-
ИрэнУолтен08.11.2022 21:32
-
Ekaterina1327311.01.2023 10:34
-
maks20090622.08.2021 12:01
-
max69727.03.2022 20:28
-
yanaoneshko56201.07.2020 06:52
-
Неко16322.09.2022 15:36
-
Лизуша111авм12.12.2021 20:45
-
364809.04.2020 02:26
-
744645756728.12.2020 17:09
-
botatj18.08.2020 20:39