Можете написать реферат с картинками на тему значение воды и охрана вод заранее

Вода — непременный агент фотосинтеза. она имеет высокую диэлектрическую проницаемость, чему присоединяет и удерживает почти все вещества. это отличный теплоноситель и охладитель. вода обладает таким уникальным качеством, как большое поверхностное натяжение, вследствие чего способна подниматься по капиллярам в почве. совершая круговорот в природе, вода участвует в формировании поверхности земли. она разрушает, растворяет и транспортирует различные неорганические вещества, способствует отложению осадочных пород и образованию почвы. вода оказывает существенное влияние на климат и погоду, так как обладает высокой теплоемкостью и низкой теплопроводностью. аккумулируя солнечное тепло, она при больших скоплениях выравнивает годичные и суточные колебания температуры.без воды не может жить человек. вода – один из важнейших факторов, определяющих размещение производительных сил, а часто и средство производства. увеличение расходования воды промышленностью связано не только с ее быстрым развитием, но и с увеличением расхода воды на единицу продукции. например, на производство 1 т хлопчатобумажной ткани фабрики расходуют 250 м3воды. много воды требуется промышленности. так, на производство 1 т аммиака затрачивается около 1000 м3воды. современные крупные теплоэлектростанции потребляют огромное количество воды. только одна станция мощностью 300 тыс. квт расходует до 120 м3/с, или более 300 млн. м3в год. валовое потребление воды для этих станций в перспективе возрастет примерно в 9-10 раз. одним из наиболее значительных водопотребителей является сельское хозяйство. в системе водного хозяйства это самый крупный водопотребитель. на выращивание 1 т пшеницы требуется за вегетационный период 1500 м3воды, 1 т риса – более 7000 м3. высокая продуктивность орошаемых земель стимулировала резкое увеличение из площади во всем мире – она сейчас равна 200 млн. га. составляя около 1/6 всей площади посевов, орошаемые земли примерно половину сельскохозяйственной продукции. особое место в использовании водных ресурсов занимает водопотребление для нужд населения. на хозяйственно-питьевые цели в нашей стране приходится около 10% водопотребления. при этом обязательными являются бесперебойность водоснабжения, а также строгое соблюдение научно обоснованных санитарно-гигиенических нормативов. интереснейшими явлениями природы являются способность водоемов к самоочищению и установление в них так называемого биологического равновесия. оно обеспечивается совокупной деятельностью населяющих их организмов: бактерий, водорослей и высших водных растений, различных беспозвоночных животных. поэтому одна из важнейших природоохранительных состоит в том, чтобы поддерживать эту способность. каждый водоем — это сложная живая система, где обитают растения, специфические организмы, в том числе и микроорганизмы, которые постоянно размножаются и отмирают. если в водоем бактерии или примеси, то в условиях девственной природы процесс самоочищения протекает быстро и вода восстанавливает свою первозданную чистоту. факторы самоочищения водоемов многочисленны и многообразны. условно их можно разделить на три группы: , и биологические. важным фактором самоочищения водоемов является ультра фиолетовое излучение солнца. под влиянием этого излучения происходит обеззараживание воды. эффект обеззараживания основан на прямом губительном воздействии ультрафиолетовых лучей на белковые коллоиды и ферменты протоплазмы микробных клеток. ультрафиолетовое излучение может воздействовать не только на обычные бактерии, но и на споровые организмы и вирусы.в процессе самоочищения водоема участвуют водоросли, плесневые и дрожжевые грибки. двустворчатые моллюски — постоянные обитатели водоемов — являются санитарами рек. пропуская через себя воду, они отфильтровывают взвешенные частицы. мельчайшие животные и растения, а также органические остатки поступают в пищеварительную систему, несъедобные вещества на слое слизи, покрывающем поверхность мантии двустворчатых. слизь по мере загрязнения перемещается к концу раковины и выбрасывается в воду. комочки ее представляют собой комплексный концентрат для питания микроорганизмов. они и завершают цепь биологической очистки вод.

Це найбільш необхідні для життя органічні речовини життя, що побудовані з амінокислот і використовуються в організмі на:

побудову нових та відновлення пошкоджених клітин і тканин;

- синтез ферментів, які забезпечують утворення потрійних сполук;

- створення онкотичного тиску та утримання води в клітинах і тканинах;

- підтримку постійної хімічної реакції внутрішнього середовища;

- переміщення інших поживних речовин;

- утворення енергії.

Усі білки поділяють на повноцінні й неповноцінні. Це залежить від співвідношення в їхньому складі незамінних амінокислот, тобто наскільки співпадають відносні рівні окремих амінокислот у білках із їхнім умістом в організмі людини, настільки такі білки повноцінні.

Незамінні амінокислоти - це амінокислоти, які у достатній кількості не можуть утворити клітини людського організму, а замінні - це такі, потребі в яких може задовольнятись завдяки власному синтезу клітинами печінки та інших тканин.

Повноцінними білками вважають білки м'яса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні незамінних амінокислот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло.

Неповноцінні білки містяться у рослинних продуктах, а також до них належить, желатин із сполучної тканини тварин.

Згідно з нормами ВООЗ, потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси тіла, але при дії стресових факторів потреба зростає на 10%, у тому числі при важкій праці, під час вагітності для побудови тіла плода, під час грудного вигодовування.

Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу, використовуються як джерело енергії. Якщо недостатньо надходить білків із їдою, то використовуються білки крові, печінки, м'язової та сполучної тканин.

Жири або ліпіди (від lipos - жир).

До них належать жирні кислоти, холестерин та речовини, які з них утворились. Вони використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран, є попередниками регулюючих речовин - стероїдних гормонів, простагландинів тощо. Раціон людини повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35 г рослинної олії.

Велике значення мають поліненасичені жирні кислоти, які входять до складу клітинних мембран, мієлінових оболонок нервових клітин, простагландинів та стабілізують стінки капілярів судин. Потреба в ненасичених кислотах - 10 г на добу.

Останнім часом зростає виробництво й використання маргаринів, але вони виробляються шляхом гідрогенізації, тобто приєднання водню до ненасичених зв'язків, тому ці продукти не здатні задовольняти потребу в рослинних оліях, як основних джерелах ненасичених жирних кислот.

Холестерин - це важливий компонент мембран, із нього утворюються печінкою жовчні кислоти, синтезуються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гормони. У хребетних тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед продуктів його багато знаходиться в печінці, яйцях, молочному жирі, а у рослинах його немає, лише аналоги, які називаються фітостеринами, їх чимало в оліях та пилку.

Доросла людина щодня споживає майже 750 мг холестерину, крім того, в печінці його синтезується 1 г на добу. Нормальний рівень холестерину крові не перевищує 5,2 мМ/л або 2 г/л.

Основна причина атеросклерозу - надлишок жирів у харчах, особливо насичених жирних кислот та холестерину. Саме зменшення засвоєння насичених жирних кислот та холестерину, більше споживання ненасичених жирних кислот має важливе значення для профілактики в людей інфаркту міокарда, інсульту.