Регистрация
sazonov30021
Есть ответ 👍

Написати цитати люби з твору "гуси-лебеді летять"

212
384
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

erdgfgh
erdgfgh
4,4(88 оценок)
  «…стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». «а я вже в школу ходжу. у нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. мене ж вчителька посадила на самій першій парті,— хвалиться і радіє дівчина». «…де ішла — зникла тоненька, мов горсточка, постать…»
Andreyvko1
Andreyvko1
4,6(41 оценок)
Історія україни має багато трагічних сторінок, але найбіль­шою для нашого народу стала ліквідація гетьманщини й пере­творення вільного селянина на безправного кріпака. дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців — польські пани та підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї малоросії. саме так з’явився в пісках пан польський. уперше прибувши в піски, що подарувала йому цариця, і від­чувши опір вільних людей, новоспечений володар зрозумів, що громада добровільно не вставить свою шию в ярмо, що «волів» потрібно гарненько призвичаїти, щоб самі простягали шию та слухняно виконували волю господаря. і на другий день генерал привів «москалів», котрі швиденько гвинтівок за­спокоїли непокірних. з того все й почалося… пан вдається й до мерзенного обману піщан, що братиме з них тільки невелику плату за користування «його» землею. і зрештою вільні колись селяни стали панськими. уперше біда затесалась у село у вигляді царського генерала, а зго­дом з’явилась разом із удовою-генеральшою та її синочками. те­пер піщани зрозуміли, що пропали навіки. кріпосники за корот­кий час так запрягли «волів» у ярмо, що тепер уже можна було тішитися й насолоджуватися життям щодня. селяни ходили на панщину по чотири-п’ять днів на тиждень, а крім того, «зно­сили у двір курей, гусей, яйця». було з чого панам бенкетувати. генеральша навіть не спілкувалася зі своїми годувальниками-кріпаками, усе йшло через прикажчиків, її мозок працював тільки над вигадуванням страшних, принизливих покарань своїм дво­ровим. навіть серце генеральші грілося не біля дітей та онуків. свою любов вона віддала котам. а тим, хто вичісував тих котів, стелив їм постіль, доводилось гірко. так, наприклад, за наказом генеральші люто катують веселу дівчину уляну. дівчині дово­диться прилюдно цілий день мазати панські кухні з мертвим ко­шеням на шиї, якого вона ненароком придушила. зовсім зубожіло село, коли осів на батьківщині василь се­менович польський. при ньому кріпаки вимушені були працю­вати на панщині вже шість днів на тиждень. на відміну від ге­неральші, василь семенович спілкувався із своїми кріпаками. ще підлітком скуб ровесників за чуба, юнаком цінував красу молодих кріпачок. на мою думку, пани-кріпосники були не хазяїнами, а хижими експлуататорами. вони не про землю, про тих, хто на ній працює. з року в рік земля виснажувалася, урожаї падали, село убожіло, морально розкладалося. пияцтво, злодійство стали зви­чайними явищами серед кріпаків. я вважаю, що сила критичного реалізму панаса мирного по­лягає саме в тому, що він у яскравих художніх образах розкрив антинародну сутність кріпосництва, показав справжній зміст царських реформ, правдиво відтворив пагубність і розтлінність впливу залишків кріпосного права в пореформену добу. отже, панас мирний стоїть у перших рядах борців проти поміщицько-кріпосницької неволі, його твори на цю тему станов­лять нову сторінку в розвитку українського критичного реалізму.

Популярно: Українська література