Повисть гусы-лебеди летять, скласты цытатну характерыстыку мыхайлыка (портрет, учынкы, повединка, мовлення)
285
431
Ответы на вопрос:
•«хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі…». «а ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. і люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. …люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. і люблю восени по коліна ходити в листві. коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».• «я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом».• «та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… і вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».• «я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…»• «вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався». • мар’яна михайлику: «і вчися… та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. були бидлом, а тепер — зась! »
Ну типо они всё таки не померились, разъеденили хаты и до конца жизни враждовали.
Популярно: Українська література
-
sashka4erepashka22.01.2020 06:55
-
Mashka16836383810.05.2021 11:19
-
Ivanvipmarhade05.04.2020 15:33
-
vipamalia0307.07.2020 03:17
-
sprinter9904.06.2020 01:02
-
КсенияБыкК04.11.2022 11:49
-
pgvladp0dtcc31.01.2021 19:22
-
АлинаRiver01.04.2021 04:47
-
anisimovamargar121.09.2022 19:35
-
mssalina503.03.2021 18:00