Характеристика усмiшки "моя автобiографiя" остапа вишнi. чому так називається i чому це усмiшка?

132

329

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Аленка1242

Українська література

4,4(40 оценок)

Рік: 1927 (написана за 2 дні) літературний рід: епос жанр «моя автобіографія» остап вишня: гумореска тема «моя автобіографія» остап вишня: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. ідея «моя автобіографія» остап вишня: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. композиція: 3 розділи. 1 розділ — народження остапа вишні, його дитинство ( де й коли народився, про батьків та дідів); 2 і 3 розділи — навчання остапа вишні; формування його світогляду. композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. проблематика «моя автобіографія» остап вишня формування митця пошана до старших повага до вчителів відповідальність за свою працю засоби творення комічного у гуморесці «моя автобіографія»: уживання наукових, військових та політичних термінів для зображення щоденної роботи та побутових подій. поєднання ділового та художнього стилів (змішування стилів). уживання фразеологізмів у прямому, а не переносному значенні. іронія, прихована насмішка. парадокси — несумісні поняття, що виключають або протирічать одне одному. використання народної етимології, лайливих висловів. зображення комічних ситуацій, деталей, подій. використання жартівливих народних приказок і прислів’їв, порівнянь. у назві гуморески «моя автобіографія» використано тавтологію.

cneze

Українська література

4,6(76 оценок)

Всвоєму оповіданні «білий кінь шептало» відомий український письменник в. дрозд порушив важливі соціальні проблеми, які повинні хвилювати кожну особистість, що схильна до самовираження і самоусвідомлення.алегоричний образ білого коня шептала став у оповіданні символом особистості, яка виділяється з натовпу і відрізняється від . читаючи твір, розумієш, що думки коня, які висловлює в оповіданні письменник – то думки справжньої, особливої, неординарної людини, а зовсім не тварини. у суспільстві таких людей часто називають «білими воронами», тому навіть біла масть героя оповідання обрана не випадково і є своєрідним натяком на цей відомий вислів.кінь шептало відчував свою неординарність, він пам’ятав, що його мати працювала у цирку, пам’ятав і розповіді про своїх предків – диких білих коней. але попри ці знання йому доводилося зливатися з табуном. це шептало робив для того, щоб уникнути вибору, щоб не впасти в око жорстокому табунщику степанові, щоб уникнути навіть його гострого погляду.однак, прагнення шептала сховатися було викликане зовсім не бажанням стати частиною єдиного, але безвільного табуну. його гнітила принизлива робота пересічних колгоспних коней, йому було огидне відчуття близькості пітних крупів табуна, якого навіть на водопій ганяли не до річки, а до колодязного корита. до речі, це теж підкреслює обмеженість світу, у якому доводилося жити шепталові.автор оповідання ніби звертається до свого героя із запитанням: «чи зможе він усе життя бути позаду непривітного конюха, бігати серед спітнілих колгоспних коней, пити з корита скаламучену воду і постійно уникати натовпу? ». та незабаром з’являється і відповідь: білий кінь шептало все-таки показує свій норов і з загорожі тікає до луків. на просторі від відчуває себе таким же вільним, як і його предки – білі дикі коні. він купається у річці, лежить на траві, пасеться.змивши з себе сіру брудну пилюку, шептало стає білосніжним і сам вражається своєму віддзеркаленню у річковій воді. саме цей момент стає поясненням того, чому конюх дозволяє собі бити шептала так само, як і інших коней, хоча той був особливим. дивлячись на себе білосніжного, шептало усвідомлює свою особливість, великодушно пробачає конюха степана і навіть починає за ним сумувати.врешті-решт шептало повертається до колгоспного табуна, а щоб зранку знову біти сірим, таким, як і усі інші, викачується у багнюці. але глибоко в свідомості шептала не згасає думка про те, що він все одно особливий. і доки у ньому буде жити таке самовизначення, його нікому не зламати. та серед сірого натовпу все ж краще бути таким же сірим.у оповіданні «білий кінь шептало» в. дрозд створив досить поетичний образ коня – незвичайної особистості, яка прагнула свободи, але залишалася в неволі, яка хотіла самовиразитися, але, скута сірою буденністю, залишалася серед натовпу, дозволивши собі один-єдиний день вільного життя