Вчем состоялись причины слабости четвертой республики во франции

131

260

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

plenkinanatash

История

4,6(57 оценок)

Вот оно слабость: кризис четвертой республики реорганизация политического строя франции в той форме, которая была предусмотрена конституцией 1946 г. , во многом не оправдала возложенных на нее и быстро утратила привлекательность в глазах французов. страна практически вернулась к "режиму собрания", столь единодушно критикуемому на примере третьей республики. за двенадцать лет сменилось сорок пять правительств, было несколько длительных министерских кризисов. этому способствовали как недостаточная проработка самого механизма функционирования норм основного закона, так и периодические отступления от них на практике. одной из важных причин кризиса четвертой республики была затяжная война в индокитае, поглощавшая огромные ресурсы, "от которой правительство франции не могло отказаться, так же как не могло и выиграть"10. в 1947 году произошел распад трехсторонней коалиции, а в 1948-1951 гг. была восстановлена мажоритарная избирательная система. широкое распространение получила практика делегированного законодательства. частичному пересмотру в сторону усиления власти президента подверглась в 1950 году конституция франции11. по результатам следующей конституционной реформы 1954 г. премьер-министр был наделен дополнительными полномочиями по роспуску национального собрания, порядок получения вотума доверия правительством (простым большинством голосов) , отменялись положения конституции о коалиционном правительстве. были расширены также права совета республики, который превратился в полноправного участника законодательного процесса. одновременно, без прямого пересмотра соответствующих положений, путем конституционной практики произошло фактическое усиление роли и влияния президента. обострение политической обстановки и отход от основных принципов конституции 1946 г. в конечном итоге к падению четвертой республики и ее замене в 1958 г. пятой республикой. в мае 1958 г. в обстановке военного мятежа в алжире парламент призвал к власти генерала де голля и наделил его правительство чрезвычайными полномочиями. правительство спешно подготовило проект новой конституции, который в сентябре 1958 г. был одобрен на референдуме 79,2 % голосов его участников и с октября 1958 г. вступил в силу. заключение причинами падения четвертой республики были, как уже подчеркивалось выше: недостаточная проработка самого механизма функционирования норм основного закона, периодические отступления от них на практике, следствием чего явились частая смена правительств, постоянно сотрясавшие страну правительственные кризисы и, в конечном счете, утрата веры французов в реформы. четвертая республика несла в себе пороки третьей

dobylarsen

История

4,5(29 оценок)

в одних державах це відбулося раніше, в інших - дещо пізніше (в ії, наприклад, вершиною абсолютизму вважають єлизавету і (померла у 1603 у франції - людовіка xvi (помер у 1715 в росії -катерину ii (померла у 1796 окремі держави вимушені були пройти цей етап навіть у складі інших держав - так, польща не зуміла вберегти свою «шляхетську демократію», втратила незалежність і була у результаті трьох поділів розділена між австрією, росією та пруссією. нарешті, державний абсолютизм одних держав відрізнявся від абсолютистського режиму інших (тут досить порівняти ію та францію).чому так?

з іншого боку, згадаймо горду заяву людовіка xvi: «держава - це я». цікаво побачити, чим обернулося для держави і права європейських країн таке необмежене зосередження в одних руках усієї повноти виконавчої, законодавчої та судової влади? чи може абсолютизм, нехай навіть і найбільш «просвічений», вирішити усі проблеми своїх підданих, зробити державу не лише військово могутньою, але й багатою та процвітаючою? чого насправді вартий аргумент монархістів усіх часів і народів про те, що: «король не зраджує»?

як зміни у державному устрої впливали на право цих країн?

передумови абсолютизму

абсолютизмом (від латинського absolut - необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія, самодержавна влада. це форма правління, за котрої верховна влада повністю належить одній особі - монархові. в країнах західної європи абсолютні монархії в xv-xvi ст., вони приходять на зміну станово-представницької монархії. абсолютна монархія постає як арбітр між старим пануючим класом феодалів та буржуазією і як захисниця обох класів від революційного руху народних мас, які пі і феодальній, і капіталістичній експлуатації. буржуазія стає усе могутнішим в економічному відношенні класом, але все ж недостатньо міцним, щоб ставити питання про захоплення одноосібної влади. посилення позицій буржуазії пояснюється стрімким економічним прогресом у промисловості. поява водяних коліс, механічного дуття

в металурги, удосконалення ткацького верстата ведуть до укрупнення виробництва та розорення маси кустарних ремісників. міцна королівська влада стимулює економічний прогрес, що проходить в умовах активного і пасивного опору трудового люду. капіталізм в його ранніх проявах означав катастрофу для дрібних виробників у місті та на селі, основна маса населення перетворюється на пролетарів, тобто людей, позбавлених засобів і знарядь виробництва, отже, і засобів існування. мануфактури не могли відразу забезпечити працею усю масу безземельних селян та розорених ремісників. велика їх кількість була змушена бродити країнами європи в пошуках випадкової роботи, а без неї - займатися жебрацтвом, крадіжками і грабежами.

буржуазія потребувала міцної влади з її репресивно-каральним апаратом, і такою владою став абсолютизм. наприклад, в ії за законом короля едуарда vi, виданому в 1547 p., кожний, хто ухилявся від роботи, віддавався у рабство тій особі, яка доносила на нього. того, хто ухилявся від роботи на умовах працедавця, могли закувати в кайдани і тим змушувати до праці. якщо робітник самовільно відлучався на два тижні, його засуджували на пожиттєве рабство і ставили клеймо «s» (slave, тобто раб) на лоб чи щоку. якщо такий раб утікав утретє, його страчували. буржуазія не тільки користувалася репресивними можливостями централізованої абсолютистської влади, але й завдяки практиці купівлі посад могла займати ключові позиції в урядах, у фінансовому та судовому відомствах. вихідці з т. зв. третього стану стають радниками королів генріха viii (ія) та людовіка xiv (франція).