Характеристика митрополита петра могили як людини та історичного діяча, оцінка його діяльності
Ответы на вопрос:
вступ
успішне функціонування православної церкви в речі посполитій значною мірою залежало від особи, яка керувала цією церквою. у 1633 —1б47 роках такою особою був митрополит петро могила — людина амбітна і до того ж талановита, роки понтифікату, якого майже повністю збігалися з роками правління владислава iv.
актуальність дослідження. петро могила — один із найвідоміших церковних, культурних і громадських діячів україни, велич якого справедливо позначена в історії терміном «могилянська доба». він — видатний богослов, просвітник, гуманіст, реформатор, фундатор національно-культурного відродження україни.
життя київського митрополита петра могили для багатьох людей ще й сьогодні є неабиякою загадкою. складною і суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного діяча, що полишив неабиякий слід в історії та культурі украіни. про могилу написано багато праць і в україні і за кордоном. його діяльність, як правило, аналізується в трьох аспектах: громадсько- політичному, культурному та релігійному.
час, у який жив і діяв петро могила, був часом крутого історичного повороту в долі українського народу, зв’язанного з національно-визвольним рухом і підготовкою культурно-історичних умов для соціальних та просвітницьких реформ. він був громадянином у широкому розумінні цього слова. незважаючи на свою високу церковну посаду (митрополит), петро могила не замикався у мурах монастиря, а розумів церкву, як один із засобів політичної й ідеологічної боротьби. з одного боку, як представник легального табору, своєю діяльністю він давав простір для розвитку національно-визвольного руху в україні, а з другого – використовував усі свої легальні можливості і зв’язки з річчю посполитою для поліпшення долі українського народу. це була складна діпломатична гра, багато кому незрозуміла, можливо, й зараз.
з іменем петра могили пов’язане розгортання системи вищої і середньої освіти в україні та росії, яка не просто копіювала
Сущность опричнины состояла в отторжении имущества у граждан в пользу государства. По повелению государя выделялись особые земли, которые использовались исключительно для царских нужд и нужд царского двора. На эти территориях было собственное управление, и они были закрыты для простых граждан.
Опричнина – государственная политика террора, царившая на Руси в конце 16 века при правлении Ивана 4 (Грозного)
Объяснение:
Популярно: История
-
shadedarawshy912.09.2022 19:13
-
jkuf8030.06.2022 01:06
-
stevarmen31.03.2022 05:16
-
ntkytik29.03.2021 03:21
-
Arsrezida18.07.2020 20:47
-
paolo9924.01.2020 23:53
-
Farys23.09.2021 03:51
-
tibefp33org24.05.2021 14:37
-
Kotvo4cah21.07.2021 09:22
-
Андрей2053112.04.2021 18:45