30 ! іть твір-роздум на тему «народ шевченка не забуває і ніколи не забуде", только напишите, а не скопируйте с другого сайта, и приблизительно на уровне 8 класса, не слишком умно

119

196

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

aalbina707

Українська література

4,8(1 оценок)

Народ шевченка не забуває і ніколи не забуде.цим висловом можно сказати про велику людину тараса григоровича шевченка.він був поетом,художником и всегранно розвинутою особистістю.яка дала нам невичерпне джерело знань.яке користуется популярністю й дотепер.в його поезії була вкладена душа и любов до батьківщини.яку він любив більше життя.в його віршах є щось неймовірне , таке що кожного пройме до глибини душі.(не критикуйте сильно я старался чем смог тем )

islamkazirbaev

Українська література

4,7(62 оценок)

ответ:

справжнє ім'я — олена іванівна шовгенева.

олена іванівна шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім'ї інженера-гідротехніка професора і. шовгенева (теліга — це прізвище чоловіка олени іванівни, яке вона взяла після одруження). у 1917 р. після лютневої революції родина шовгеневих повернулась до києва, де батько став міністром української народної республіки. протягом 1917—1919 рр. олена навчалась у гімназії дучинської. у 1919р. після наступу більшовиків центральна рада змушена була залишити київ, а разом з нею виїхав і. шовгенів, який оселився з родиною в чехії, згодом ставши ректором української господарської академії в подєбрадах.

у 1929 р. олена закінчила історико-філологічний факультет високого педагогічного інституту ім. м. драгоманова, того ж року вийшла заміж за кубанського козака михайла телігу.

протягом 1929—1939 рр. разом з чоловіком вона жила і працювала у варшаві, беручи активну участь у громадському житті. у 1932р. олена почала активно співпрацювати з "вісником" д. донцова.

у 1939—1941 рр. у кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство "зарево" і під керівництвом о. ольжича працювала у проводі оун (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї з похідних груп оун олена теліга поїхала до києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні української національної ради. о. теліга як член референтури культурної комісії створила "спілку письменників", заснувала і редагувала журнал "літаври" (1941 —1942), який знаходився під постійним наглядом фашистів. о. ольжич намагався переконати о. телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована.

объяснение: