"образ жінки в українських народних піснях і думах" за час-два можно скинуть .
Ответы на вопрос:
образ марусі чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом україни. постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал вітчизни. за словами івана, маруся — це голос україни, душа її. «звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах», — каже про поетесу іван іскра. таку ж характеристику дає дівчині й гетьман богдан хмельницький, який говорить, що «її пісні — як перло многоцвітне, як дивен скарб серед земних марнот».
справжній митець, маруся, наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами і стражданнями. у свідомості читача образ марусі чурай зливається з образом україни не лише тому, що її підносять до символу інші герої роману, а передусім через те, що в ній уособлені кращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети, кращі моральні переконання і судження митця своєї доби, оскільки тема митця і мистецтва проходить через історичний роман у віршах «маруся чурай» наскрізно. у залежності від художньої мети твору письменники по-різному трактують отруєння марусею гриця. м. старицький стверджує, що для марусі кохання до гриця — мета її життя. вона не згодна ні за яких умов розлучитися із своїм коханим, а тому готує отруту для них обох. смерть повинна була поєднати закоханих навіки, бо у другому потойбічному світі немає «ворогів», і нікому буде вже їх розлучати. проте гриць помилково випив увесь трунок і помер сам. маруся збожеволіла.
о. кобилянська картину отруєння гриця залишає поза сюжетом твору. а читача наводить на думку, що тетяна (читаємо маруся) власноруч зібрала зілля і отруїла гриця, помстившись хлопцеві за зраду. не даремно ж письменниця дає їй прізвисько туркеня. вона запальна, рішуча, здатна на високі почуття, не розуміє брехні, не прощає зради. сама також гине.
маруся чурай ліни костенко не має нічого спільного із помстою, злочином. вона — митець. її душа співає піснями народу. вона здатна на страждання, на помсту — ні. отруту героїня роману приготувала для себе, бо не могла більше складати пісні, душа боліла, покривджена грицевою зрадою. німий поет — то вже не поет. маруся хотіла отруїти себе, а гриць випив отруту випадково. смерть коханого ще більшою мірою покріпила страждання. після його смерті маруся не написала жодної пісні, і навіть після того, як її виправдав суд, — померла, бо не виправдала сама себе.
В основу организации войска была положена десятеричная система. Войско делилось на десятки, сотни, тысячи и десятки тысяч (тумены или тьмы), во главе которых стояли десятники, сотники, тысяцкие и темники. Начальники имели отдельные палатки, резерв лошадей и оружия. Особенностью монгольского войска было полное отсутствие колесного обоза. Допускались только кибитка хана и повозки особо знатных лиц.
Важнейшим моментом в устройстве монгольской армии в отличии от других кочевых народов являлось то, что они широко использовали для осады городов различные инженерные приспособления: катапульты, тараны, техника подкопов и т. д. В качестве специалистов использовались пленные китайцы. Например, в среднеазиатском походе мы видим в составе монгольской армии вспомогательную инженерную дивизию, обслуживающую разнообразные тяжелые боевые машины, употреблявшиеся преимущественно при осадах, в том числе и огнеметы. Последние метали в осажденные города разные горючие вещества: горящую нефть, так называемый "греческий огонь" и др.
Популярно: Українська література
-
ferid909814.07.2021 09:03
-
haru200004.11.2020 00:27
-
aleksandrakival298902.11.2022 19:32
-
maha8016.07.2021 02:38
-
пипл402.08.2021 13:57
-
mmmmm26928.11.2021 09:01
-
andriana201712.12.2020 04:37
-
levkim28.12.2020 17:41
-
Wakawak24.09.2020 17:34
-
liana20067104.09.2022 23:44