Рассказ про обычный день египетского земледельца от его лица

281

434

Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

BMOPLAY23

История

4,4(98 оценок)

Япроснулся в 6 часов утра. мне пора на работу. надо кормить свою семью, вельмож и фараона. на кухне вкусно пахнет. жена испекла лепёшки. я позавтракал и пошёл на работу. весь день я похал, сеял, рыхлил. надеюсь сдобный будет урожай. вот и вечер я пришел домой. жена рассказала мне ужасную новость. пока меня не было пришёл писец и забрал у нас всё всё. как мы теперь будем жить? ладно. смиримся с проблемой. делать нечего. дом у меня маленький. особо хвастаться не чем. как зайдёшь сразу встречает тебя печь. рядом с печью глиняная посуда. ужин у нас бывает разный. например сегодня посчастливилось нам поесть винограда. а ещё мы едим финики, инжир, лепешки и сухие луковицы. а по праздникам у нас на обед мясо, пиво и виноградное вино. у нас жарко одежды носим мало. наша семья любит различные амулеты: бусы разные, фигурки вот у нас в доме стоит фигурка беса с безобразным лицом и кривыми ногами он защищает нас от злых духов и несчастий.

Астар

История

4,4(98 оценок)

Утро начиналось с того что он вставал с зарею первым делом. я завтракаю обычно это был хлеб. потом я шёл работать я работал целый день без перирыва . под изнуряющим солнцем .а вечером я ел и ложился спать

вита1404

История

4,6(79 оценок)

Объяснение:

XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці.У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча. Хоча в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка.Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Деякі вчені називають її федеративною монархією, бо основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За до стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання.Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови.Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину