Твір на тему помилки й прозріння жульєна сореля

головний герой роману стендаля «червоне і чорне» протягом твору не лише дорослішає, а й еволюціонує. головним чином це відбувається завдяки урокам, які підносить йому життя. тому, з іще зеленого та напрочуд амбіційного юнака на початку розповіді жульєн перетворюється на зрілого, зрозумівшого життя чоловіка наприкінці роману.

свою першу та найсуттєвішу помилку пан сорель зробив фактично у своїй голові, але вона вплинула на все його реальне життя. вступивши до будинку сімейства де реналь в якості гувернера дітей, він твердо вирішив далі підійматися кар’єрними . надмірна честолюбність зіграє з ним потім погану гру. але зараз церковна кар’єра, військові посади, салонні зустрічі найвищих кіл суспільної еліти захопили думки жульєна, і він з легким серцем від’їжджає до безансону з маленької вер’єри в пошуках кращого життя. це тягне за собою іншу помилку сореля — його тимчасову байдужість до прекрасної пані де реналь. під час перебування в безансоні та парижі він не надто часто згадує цю жінку, але прозріння прийде до нього пізніше.

такі особисті помилки окремого індивідуума безпосередньо пов’язані з проблемою людства не лише тих часів, 19 століття, а й всіх епох історії, — лицемірством. саме просякнуте фальшивістю суспільство змушувало новоприбулих молодих людей грати в їхню гру, аби вижити. і, що цікаво, такі реалії характерні передусім для вищого світу, який мав би бути високоморальним та принциповим, а не для плебейсько-бідняцьких кіл аутсайдерів соціуму. так звана еліта прикидалася сама і змушувала інших вдавати з себе незрозуміло кого. можливо, саме ці вовки в овечій шкурі винні в неправильному розподілі цінностей у вразливому серці молодого провінціала жульєна.

під впливом таких обставин пан сорель помиляється знову. вже в парижі, після його вступу на посаду секретаря у маркіза де ла-моля, у нього з донькою маркіза, матильдою де ла-моль, розвиваються стосунки. але суспільство, беручи до уваги передусім його походження, чекає від нього подвійної гри. і жульєн настільки входить у свою роль безсоромного альфонса, що сам плутається, де ж його справжні почуття, а де лише імітація. він бачить, як сильно кохає його матильда, але не може нічого вдіяти. він не знає, чи кохає її і має відповідати взаємністю, чи ні і має вдавати взаємність. така складна ситуація загострюється ще сильніше, коли напередодні весілля жульєна з маркізою і його офіційного входження у вищий світ, пану де ла-молю приходить анонімний лист з детальним описом життя сореля у вер’єрі, а саме його стосунків з одруженою пані де реналь. підозра відразу ж падає на останню, адже лише вона знала такі подробиці. у стані афекту жульєн вирішує її вбити, купує пістолети і їде до церкви, де повинна бути пані де реналь. у напівсвідомому стані він натискає на курок і падає, непритомний та знесилений. перебуваючи у в’язниці, невдалий вбивця думає, що вбив пані де реналь, карає себе за такі дії, вважає найбільшою помилкою життя. і саме такий важкий емоційний стан героя нарешті приводить його до прозріння: усе його життя було пустим, сповненим марнославства і дешевих потуг на існування, а єдине, що було в ньому справжнім — це любов до пані де реналь. жульєн розуміє, що ця жінка — прекрасна, вона стає для нього богинею на землі. її рятівна любов його все життя, і вона буде з ним до смерті. і коли сорель дізнається, що його кохана жива і навіть приходить до нього у в’язницю, обидва не тямлять себе від щастя.

отже, незважаючи на всі помилки, які жульєн сорель вчинив протягом свого не такого вже й довгого життя, він помер усміхненим та спокійним завдяки своєму прозрінню. йому відкрилася проста істина: любов усе лікує. і цей великий секрет життя відкривається й читачеві: помилки завжди приводять до прозріння. і важливо не скільки ви їх зробили чи не зробили, важливо — чого ви завдяки ним навчилися.

Я встал(-а) в 8 утра как вдруг ко мне приходит оно самое лучшее что я хотел. Это было новый телефон который я всегда мечтал. Я радовался.