Есть ответ 👍

Міні твір на тему як я уявляю справжнього патріота

189
470
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Усучасному світі і суспільстві бути патріотом абсолютно не модно і навіть незвично. у деяких випадках люди, які відчувають любов і повагу до сучасної країни, навіть намагаються приховати це, щоб не бути осміяними. це досить сумно і неприємно, але зрозуміти це можна. пов’язана така неприємна ситуація з тим, що в сучасному світі цінність країни відійшла далеко з першого плану, на перший план сьогодні вийшла людина, цінність її життя, здоров’я, добробуту та іншого. любов до країні не вітається, люди в основному чекають від країни в особі держави забезпечення їхнього життя за свої податки тощо. але, перш за все, варто сказати, що нерідко люди просто плутають держава і країну. держава – це більшою мірою владу. не любити нинішню владу або взагалі яку-небудь владу далеко не означає не любити свою країну. а патріотизм – це саме любов до країни – до її природи, до співвітчизників, до архітектури і місцевості любимого і рідного міста. хіба соромно любити все це і спокійно визнавати таку любов? я думаю, що це зовсім не соромно, не складно визнається і досить справедливо. як і любов до чого-небудь або будь-кого іншого, любов до країни накладає на людину відповідальність. щоб любити країну відповідально, щоб бути відповідальним патріотом, необхідно робити певні дії. як мені здається, патріотичне ставлення і любов до країни означає терпимість. далеко не завжди країна виправдовує вимоги людини до неї. іноді людина не задоволена своєю країною, але вона повинна залишатися сильною. найголовніше – не виїжджати за кордон. важливо набратися терпіння і, безумовно, починати покращувати країну з себе самого. якщо кожен українець почне з себе, постарається зробити україну кращим місцем для життя і подасть усім приклад, я впевнений, що у нього вийде і він переконається в тому, що його старання ніколи не були марними. також дуже важливо розуміти, що любити україну і бути патріотом – це любити кожну окрему людину в цій країні. не можна ділити українців на категорії і сорти, не можна ставитися до когось краще, а до когось гірше. всі тут рівні і однаково заслуговують повагу, любов і терпимість. бути патріотом сьогодні досить непросто. більшість людей вважають патріотизм не потрібним і безглуздим, інші лише показують любов до батьківщини, а насправді зовсім її не люблять. на цьому фоні в сучасному світі патріотизм щирий і діяльний – досить складний для виконання. але мені хочеться вірити, що патріотів україни буде ставати все більше і більше.

коли я розпочала своє ознайомлення з оповіданням про двох друзів, то спершу подумала, що головному героєві не вдасться дістатись до рідних земель, а ось його напарник біл має всі шанси знову побувати вдома. я ще ніколи так не помилялась! мені прикро це визнавати, але я, на жаль, спочатку звернула увагу лише на зовнішність героїв та їхню фізичну форму, тобто, замість того, щоб придивитись до рис характеру чи моральних якостей, зробила хибний висновок, що сильнішим є той, хто міцніший фізично.

зрештою, на перший погляд так все і виглядало. але приблизно хвилин за п’ять, коли я прочитала, що головний герой отримав травму та потребує , а його «друг» біл покинув хворого напризволяще, я змінила свою точку.

я вважаю, що людина не зможе чогось досягти чи здобути щось шляхом зрад, вбивств, злочинів… мені навіть здається, що коли біл покинув свого товариша, то підписав собі смертний вирок. адже «гуртом і батька легше бити», пам’ятаєте?

хоч би яким слабким та виснаженим не виглядав головний герой, у нього було дещо важливіше за фізичну силу: він мав  любов  до життя. він не мав честолюбних намірів чи злостивих думок. не хотів перемогти та полишити слабшого. він просто хотів жити.

тому, на мою думку, головний герой і виявився сильнішим та переміг. адже найважливішим для людини має залишатись сила воли, чистота помислів та прагнення жити.

Популярно: Українська література