Есть ответ 👍

Твір на тему роль мистецтва у житті людина

126
347
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


мистецтво народилося разом з людиною. розумною людина стала, коли почала діяти, створювати. спочатку предмети, необхідні для житла, полювання, хліборобства. але розумній людині недостатньо бути ситою і жити в теплі. тоді і народилася творчість, якої вимагала душа. а це вже і є мистецтво. у першу чергу, я думаю, душа самовиражалася в співі, в іграх, у малюнках. поступово розвивалися нові види мистецтва. людина вже не мислила себе без поетичного слова, театру, живопису. наприкінці xix — початку xx століття з’явився кінематограф, який, всотавши в себе багато видів мистецтва, став самостійним і найпопулярнішим його видом.

сьогодні людина вже не може уявити собі життя без прочитаного роману, без нового кінофільму, без прем’єри в театрі, без модного шлягеру й улюбленої музичної групи, без художніх виставок… у мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної суєти, і насолоду. справжній витвір мистецтва завжди співзвучний думкам читачів, глядачів, слухачів. роман може розповідати про далеку історичну епоху, про людей, зовсім, здається, іншого способу і стилю життя, але почуття, якими переймалися люди за всіх часів, зрозумілі нинішньому читачу, співзвучні йому, якщо роман написаний справжнім майстром.

нехай ромео і джульєтта жили в далекій вероні за давніх часів. нехай друзі з «трьох товаришів» не мої співвітчизники. не час і не місце дії визначає моє сприйняття великого кохання і вірної дружби, описаних геніальним шекспіром і ремарком.

картини, музика, театр, книги, фільми людині ні з чим не зрівнянні радість і задоволення, змушують її співчувати. заберіть це все з життя цивілізованої людини, і вона перетвориться якщо не на тварину, то на робота або зомбі. людство нагромадило в галузі мистецтва величезні багатства. вони невичерпні. в усіх музеях світу побувати неможливо, усі симфонії, сонати, опери не прослухати, усі шедеври архітектури не переглянути, усі романи, поеми, вірші не перечитати. та й ні до чого. усезнайки насправді виявляються поверховими людьми.

з усього різноманіття людина вибирає для душі те, що їй найбільш близьке, що дає поживу її розуму і почуттям. от чому в неофіційних анкетах завжди є питання про улюблену книгу, про улюбленого композитора і т. ін. у мистецтві критерій «любимо — не любимо», «подобається — не подобається» відповідає тому, наскільки твір майстра співзвучний нашому світовідчуттю, які струни в нашій душі він зачепив.


Відповідь:

На мій погляд головна (домінуюча) деталь в описі Мирослави - це згадка про те, що вона горда і смілива.

Пояснення:

Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима...

Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. Зараз з першого разу видно було, що Мирослава виросла на свободі, що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу

Популярно: Українська література