Регистрация
Black219911
27.05.2020 12:12
Литература
Есть ответ 👍

Сейчасже твир на тему писня душа народу на пивстраницу

187
485
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

KinezyOldside
KinezyOldside
4,4(56 оценок)
Твір на тему «пісня - душа народу»

пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа.

є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.

в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч:

а пісня - це душа. з усіх потреб потреба.лиш пісня в серці ширить межі неба.  на крилах сонце сяйво їй лиша —чим глибше пісня, тим ясніш душа. 

народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

linali20041
linali20041
4,6(66 оценок)
Идеологически-политическая концепция произведений данного времени.  все поэты того времени делились на две группы: отечественные писатели и эмигранты. единство отечественной заключается в том, что в независимости, от того где писатель находился, на родине или за ее пределами. она () сохраняла свою силу и за рубежом. писатели-эмигранты дали отечественной большой толчок за пределами родины, прославляя ее и делая более известной для общественности. также почти большая часть писателей-эмигрантов тосковали по родине (анна ахматова например), а некоторые и вовсе возвратились обратно в россию.

Популярно: Литература