Дайте краткое содержание былин: про илью муромца: детство,исцеление,ильины 3 поездочки,сухман богатырь,и.м.в сорре с князем владимиром,и.м.выходит на свободу,последние побоеще с татарами и ещё про соловья разбойника

в  городе муроме, в  селе карачарове, живёт илья, крестьянский сын. тридцать лет сидит он  сиднем и  не  может подняться, потому что не  владеет ни  руками, ни  ногами. однажды, когда его родители уходят и  он  остаётся один, под окнами останавливаются двое калик перехожих и  просят илью отворить им  ворота и  пустить в  дом. тот отвечает, что не  может встать, но  они повторяют свою просьбу. тогда илья поднимается, впускает калик, а  те  наливают ему чарку медового питья. сердце ильи разогревается, и  он  чует в  себе силу. илья калик, а  те  говорят ему, что отныне  он, илья муромец, будет великим богатырём и  ему не  грозит смерть в  бою: он  будет биться со  многими могучими богатырями и  побеждать  их. но  со  святогором калики не  советуют илье сражаться, потому что святогора сама земля через силу носит  — так он  дороден и  могуч. не  должен илья биться и  с  самсоном-богатырём, потому что у  того на  голове семь волосов ангельских. калики также предостерегают илью, чтобы тот не  вступал в  единоборство с  родом микуловым, ибо этот род любит мать-сыра земля, и  с  вольгой сеславичем, потому что вольга побеждает не  силой, но  хитростью. калики учат илью, как добыть богатырского коня: надо купить первого попавшегося жеребчика, держать его три месяца в  срубе и  кормить отборным пшеном, потом три ночи подряд выгуливать по  росе, а  когда жеребчик станет перепрыгивать через высокий тын, на  нем можно ездить.

калики уходят, а  илья отправляется в  лес, на  поляну, которую надо очистить от  пней и  коряг, и  справляется с  этим в  одиночку. наутро его родители идут в  лес и  обнаруживают, что кто-то сделал за  них всю работу. дома они видят, что их  немощный сын, который тридцать лет не  мог подняться с  места, ходит по  избе. илья рассказывает им  о  том, как выздоровел. илья отправляется в  поле, видит хилого бурого жеребчика, покупает его и  ухаживает за  ним так, как его научили. через три месяца илья садится на  коня, берет у  родителей благословение и  выезжает в  чистое поле.

У літературі існує безліч типів, які асоціюються у читачів з тим чи іншим персонажем. Наприклад, при словосполученні «маленька людина», в пам’яті виникає образ Аккакия Аккакиевича з «шинелі», а ось «зайвий людина» міцно асоціюється з персонажем роману «герой нашого часу» Печоріним. Також є певні усталені амплуа: якщо Отелло, ревнивець, якщо Дон Кіхот, то нещасний мрійник. У зв’язку з цим, що ж можна сказати про Тараса Бульбу, героя однойменного твору Миколи Гоголя? Читачі пам’ятають, що це той, який вбив свого сина, але зовсім забувають про інший аспект сприйняття. Варто лише подивитися на цей образ під іншим кутом, і стане ясно, що Тарас Бульба – народний герой.

Козак проявив себе як досвідчений воїн і розсудливий лідер. Він вже немолодий, але все одно не уявляє свого життя без битв і Січі. Адже саме Бульба заводить розмову про те, що козаки «засиділися», і пора б вже розім’яти кістки в якому-небудь битві. Питання віри стає надзвичайно важливим для світосприйняття Тараса. Сам автор каже, що Бульба «вважав себе істинним захисником православ’я»: він особисто розправлявся з тими, хто гнобив віруючих християн.

Не даремно саме Бульбу обрали отаманом. Для нього важлива доля своєї Батьківщини. Він став ще більш жорстоким і нелюдським. Але волею випадку він потрапляє до поляків, які стратили його на місці. Останні слова Бульби сповнені надій та віри в справедливість: «Прийде час, буде час, дізнаєтеся ви, ляхи, що таке православна руська віра! Вже й тепер чують далекі й близькі народи: підніметься з руської землі своєї цар, і не буде в світі сили, яка б не скорилася йому!»

Тарас Бульба був патріотом російської землі і захисником віри, все життя поклав на захист рідного народу і Вітчизни. Вольовий, рішучий і сміливий – таким постає перед читачем Тарас Бульба, і таким залишиться на століття.