Есть ответ 👍

Зарубeжная литeратура, цитати про гeракла

288
410
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:


1.  он назван был позднее прорицательницей пифией гераклом. под этим именем прославился он, получил бессмертие и был принят в сонм светлых богов олимпа."  2.  возмужав, геракл победил царя орхомена эргина, которому фивы платили ежегодно большую дань.3.  как молния сверкнула палица геракла и громовым ударом обрушилась на голову льва.4.  никогда не оскорблял я бессмертных богов, живущих на светлом олимпе; всегда чтил я небожителей богатыми жертвами и никогда не считал себя равным им, хотя и сам я - сын громовержца зевса.5.  — нравится смотреть , как я  подыхаю ? — я  не получаю от этого  удовольствие. — я  потрясен. здесь уже становится тесно : твое  сердце   занимает слишком много места.

Посмотри фильм про геракла

Цитатна характеристика.·                                      «вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що юрко стріне привітно, а ві»·                                      «а вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. її засмучувало й те, що юрко нічого не зловив. якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».·                                      «вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».·                                      « бо вони повмирають без води».·                                      «у її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».·                                      «вона хотіла податися разом із юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. коли вона була з юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».·                                      «спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».·                                      «дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли . тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».·                                      «вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».·                                      «і вона й справді появилась. стала біля своєї хати й дивилась, як вони сі у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась». 3.2.2.  орієнтовний план характеристики образу тосі.1)                сільська дівчина, яка прагнула пізнати міське життя.2)                риси характеру: а) чемна і порядна; б) чуйна і добра; в) здатна до співпереживання; г) вміє прощати образи юрка, його зневажливе ставлення до неї; д) любить природу, турбується про неї. 3)                тося — уособлення людської доброти, милосердя.

Популярно: Українська література