Есть ли в московской области особо охраняемые природные территории? опишите их.

оопт областного значения  раменского района московской области.

памятник природы "боровской курган".  создан в 1984 г. площадь около 100 га. расположен между пос. чулково и каменное -тяжино. объекты охраны: уникальная форма рельефа на выступе кровли дочетвертичных отложений. на вершине расположено городище железного века. имеются нетипичные микроформы рельефа и специфические типы почв. место произрастания растений, занесенных в красную книгу московской области: ириса сибирского, ветреницы лесной.

памятник природы "лесопарк в деревне жуково".  создан в 1985 г.площадь 10 га. расположен в д. жуково. объекты охраны: старинный графский парк, возраст отдельных деревьев более 100 лет.

памятник природы "долина рек хрипани и куниловки в поселке кратово".  создан в 1992г. площадь 212 га. расположен в пос. кратово. объекты охраны: редкие насекомые, занесенные в красную книгу московской области и приложение к ней : пчела - эпеолоидес цекутиенс - встречена в подмосковье лишь в трех местах; редкие осы - оруссус еловый и тифия изящная двуцветная; ранее встречалась бабочка - подалирий.

памятник природы "сосновый лес с венериным башмачком".  создан в 1984 г. площадь 50 га. расположен вблизи пос. гжель и речицы. объекты охраны: венерин башмачок настоящий - редкая орхидея (внесен в красную книгу рф и красную книгу московской области). данное местообитания - одно из немногих на территории московской области.

памятник природы "стратотип гжельского яруса каменноугольной системы".  создан в 1987 г. площадь 1,5 га. расположен к югу от ж/д станции гжель. объекты охраны : объект представляет стратотип, по которому в 1890 г. было сделано описание гжельского яруса верхнего отдела каменноугольной системы.

природный заказник "склон реки гнилуши".  создан  в 1988 г. площадь 35 га. расположен в долине р. гнилуши. объект охраны: венерин башмачок крапчатый - редкая орхидея, находящаяся под угрозой исчезновения в московской области. вид занесен в красную книгу. данное местонахождение - единственное из известных на территории области.

Объяснение:

Континентальний помірний клімат поширений у внутрішніх районах Північної Америки та Азії. Циклони сюди завітають досить рідко. Літо тепле (+17°…+26°С), зима холодна (-10°…-24°С) зі стійким сніговим покривом. Найбільш чітко цей підтип клімату виражений в Якутії — зимові морози —40°С, сухе повітря, майже відсутність опадів. Область перехідного клімату від морського до континентального займає в основному території Центральної Європи. При віддаленні від океану амплітуда літніх і зимових температур зростає: зима стає помітно холоднішою. Влітку опадів більше, ніж в холодний період року. На території Східної Європи (до Уралу) клімат вважають помірно континентальним.

Морський помірний клімат панує над західними околицями материків. Він формується за безпосередньої участі західних вітрів з океанів. Літо прохолодне (+15°…+20°С), тепла зима (вище за +5°С). Атмосферні опади випадають цілий рік в достатній кількості (500—1000 мм, у горах — до 6000 мм). В Європі цей підтип клімату формується під постійним впливом морських повітряних мас з Атлантики. Літо тут прохолодне, зима відносно тепла навіть на узбережжі Скандинавського півострова. При проходженні атлантичних циклонів погода швидко змінюється: влітку можуть бути похолодання, зимою — відлиги.

На східній околиці Євразії, від Камчатського півострова до Корейського панує мусонний підтип клімату. Стійка сезонна зміна постійних вітрів впливає на картину розподілу опадів впродовж року. Взимку тут дмуть холодні мусони на море, утворюючи ясну суху холодну (-20°…-27°С) погоду. Влітку мусони з Тихого океану несуть вологу на материк. На Камчатці та Сахаліні випадає 1600—2000 мм (близько 0,75 річної суми).

Помірний кліматичний пояс простягається широкою смугою над помірними широтами (від 40°-45° до полярного кола) Північної Америки та Євразії, в південній півкулі він лише трохи зачіпає околиці Південної Америки (Патагонія, Вогняна земля), північна частина Антарктичного півострова, Тасманія та острів Південний Нової Зеландії. Україна цілком лежить в його межах, в межах помірно-континентального підтипу. Над цими територіями утворюється область низького тиску з активною циклонічною діяльністю. Помірний кліматичний пояс має два головних підтипи.

Значне просторове поширення та сезонні коливання тепла і вологи зумовлюють формування різноманітних ландшафтів (особливо це помітно у Північній півкулі). У межах помірних поясів виділяють такі природні зони[1]:

океанічні луки,

декілька лісових зон,

лісостеп,

степи,

напівпустелі і пустелі.

Для океанів у межах помірного кліматичного поясу характерні значні річні коливання температури й солоності, багатий органічний світ[1].