Доведіть що твір гер переможений новела

Полонені німці зводили цей квартал з любов'ю і розпачем. спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «шнель, бидлото, шнель! » вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся , як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м'язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці лейпцига. коли протала земля, фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам'ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: « кі гут». а коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці. уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав фрідріх і гиркав охоронець. місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось з одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». у фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. і ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок. під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров'ю. охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною. фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху так, що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували. одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову. —      бидлото, тобі що — немає нужника? — гиркнув охоронець і тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка. коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба. осінь видалася теплою, в кінці листопада ми перейшли в новий дім. якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. була велика і кошлата, не квітка, а півсоня-ха. я одяглася, вискочила на подвір'я, простягла руку, щоб зірвати, і відсіпну-ла. поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв'язаний нами минуло півстоліття. за цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. якось син вирішив повісити на стіні поличку. стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір. коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. у рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. дриль пошкодив їм черевички, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували: —      ви не знаєте, де наш   теорія літератури. новела художній твір любові пономаренко «гер переможений» розповідає про подію, отже, належить до епічного жанру. ти, мабуть, помітив, що це оповідання невелике за обсягом, проте в ньому глибоко й тонко передано внутрішній світ, переживання героя, на двох сторінках викладена життєва людська трагедія. невеликий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням називається новелою (з латин. — новий). специфічними ознаками новели є лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. як правило, героями новел є особистості, які потрапили в незвичайні життєві обставини. автор зосереджує увагу на зображенні внутрішнього світу героя, його переживань і настроїв. сюжет новели — простий, динамічний, містить елемент несподіванки. пригадай оповідання богдана лепкого «цвіт щастя»: воно невелике, розповідає про подію, яка стала переломною в житті героя. тут передано внутрішні переживання й настрій хлопчика, а наприкінці автором подано несподівану розв'язку. отже, цей твір також є новелою (хоча названо його було оповіданням, бо термін новела тоді ще ти не знав). новела як літературний жанр з'явилася в xiv-xv ст., а в україні набула поширення наприкінці xix ст.

неймовірне кохання в повісті  о.назарука  роксолана

любов – одне з найсильніших людських почуттів. іноді можна почути настільки дивовижні любовні історії, що дух просто захоплює. кожен, про яку би людину не йшла мова, може вчинити не просто незвичні і невластиві для себе, але навіть фантастичні людські вчинки, якщо їм рухає це велике почуття. прикладів тому дано безліч, один з таких дивних прикладів розказаний в романі осипа назарука під назвою « роксоляна».

письменник розповів відому історію молодої дівчини на ім’я настуня, яка опинилася в турецькому полоні, але змогла домогтися дивного успіху – на неї звернув свою увагу сам турецький султан. з одного боку, настуня дійсно була дуже красивою і розумною дівчиною, до себе увагу чоловіків і до того, як її викрали, вже збиралася виходити заміж за хлопця на ім’я стефан. але нещасний випадок у вигляді викрадання обернувся для неї новими почуттями та емоціями. втім, вона зробила все, щоб сподобатися турецькому султану, завоювати його інтерес і симпатію і стати згодом його дружиною. щоб бути разом з настусею султан був готовий втратити частину своєї репутації, адже вона не була місцевою і навіть не була мусульманкою. але він був настільки вражений і зворушений її дивовижною красою, що готовий був піти на будь-які, навіть найсміливіші вчинки, щоб продовжити свою ніжну любов з нею. у компанії дівчини султан почувався на диво добре і комфортно. вона вражала його своїм розумом, відданістю. роксолана нагадувала султану його мати, адже вона його практично не боялася, не намагалася в усьому з ним погоджуватися, висловлювала альтернативну думку і тому їм високо цінувалися, як розумна людина. звичайно, не варто забувати і про те, що роксолана була дуже красивою.

але навряд чи варто стверджувати, що сама дівчина лише брала любов, але не віддавала її. на її шляху теж було багато перепон і перешкод, долати які було необхідно на шляху до своєї любові. бажання стати дружиною султана змусило роксолану змінити свою віру, хоча вона цього зовсім не бажала. народивши першу дитини, сина на ім’я селім (стефан), вона робила все для того, щоб саме він, а не хтось інший, став спадкоємцем престолу.

любов дійсно володіє чарівною силою. завдяки любові люди можуть долати проблеми, власну гординю, йти на сміливі вчинки і ще багато чого. на прикладі султана і роксолани ми побачили двох людей, які зробили дуже багато, щоб бути разом і бути одночасно з цим повною мірою щасливими людьми. ці прекрасні приклади надихають, змушують вірити в краще і служать хорошим нагадуванням того, наскільки важливий внутрішній світ людини.