Есть ответ 👍

Якими ідеями повість інститутка близька нашому часові?

293
440
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Одним з найвідоміши х творів м. вовчка є повість «інститутка», яка подає приклади ставлення українського панства до селян. жоден з панів у творі письменниці не замислюється над тим, що він утримує людей на правах худоби і не прагне вирішити це питання шляхом звільнення підвладних йому селян.

ускладнює проблеми, порушені у повісті, аспект почуттів героїв твору. у цьому плані показово виступає доля головної героїні твору катерини. ця дівчина, втративши волю після весілля з кріпосним хлопцем назаром, після смерті дитини не бачить шляху до мирного співіснування з панною, через що поступово втрачає розум, а потім і гине.

досить показовим є те, що кожен з героїв повісті м. вовчка «інститутка» сповідує особистий шлях подолання тогочасних проблем і звільнення з панства. наприклад, старенька бабуся, яка просто не уявляє свого життя поза панським двором, упокорилася своїй долі і давно не прагне його залишити. назар, чоловік катерини, вирішує втекти від пана, щоб раз і назавжди позбутися свавільного ставлення своїх господарів, яке усе його життя нависає над головою домокловим мечем, адже після смерті коханої дружини і дитини його вже нічого не тримає. а кухар, який був найнятий у місті,сповідує надмірну прислужливість і покірність, яка дозволяє йому удовольняти потреби пані і при цьому абсолютно нічого не робити.

прокопу вдається випадково звільнитися і звільнити при цьому устину. під впливом гніву та істерики пані на мить втрачає свою пильність і хазяйновитість, намагаючись якомога швидше позбутися захисника бабусі, яка в очах панства стає розкрадачкою майна. адже вона наділила дітей яблуками з панського саду. «добра» пані погоджується на пропозицію віддати прокопа у «москальство», причому негайно. за це вона ще довго буде лаяти лікаря, бо позбулася двох найкращих робітників. москальство прокопа практично звільнило устину, яка сім років чекала свого чоловіка з литовського кордону. тому таке рішення не розв’язує, не показує шляхи вирішення проблем покріпачення.

дякувати богу, кріпацтво давно відійшло у минуле, але живим свідченням поневірянь українського народу нам залишилися твори видатних українських письменників, зокрема твори м. вовчка. завдяки їм і сьогодні майже живими перед нами постають картини з життя українського селянства часів покріпачення. прагнення до особистої свободи закладене в нас, нащадках українських кріпаків, не генетичному рівні. тому, щоб не було повторення історії, нам дуже важливо отримати особисті свободи і права, які стануть ствердженням незалежності і свободи нашої держави.


Мені тосаме якщо будеш знати зайди в контакті паша швайчук

Популярно: Українська література