Ответы на вопрос:
Коли ми склали іспити і п’ятий рік навчання нарешті скінчився, на збори, присвячені цій знаменній події, прийшла і вчителька ботаніки та зоології ірина семенівна.після того як усі вчителі виказали свої радісні сподівання з приводу нашого успішного навчання і ще кращої поведінки в майбутньому і підбили не для всіх радісні підсумки за цей рік, слово взяла ботанічка: — любі дітки! — вона завжди казала «дітки» чи «діточки». — ви вже учні шостого класу, з чим я вас вітаю і повністю приєднуюсь до тих добрих побажань, які ви щойно почули від присутніх тут педагогів. хочу вам ще раз нагадати — вчитися в шостому класі де в чому легше, а де в чому й трудніше, ніж у п’ятому. ми з вами, зокрема, будемо вивчати ботаніку, а згодом і зоологію, перейдемо до глибшого розуміння світу, що оточує вас.тут вона і мрійливо подивилася кудись у стелю. той, хто не знав нашої ботанічки, міг би подумати, що цілісінькими днями ми тільки й сушили голову над тим, як би під її керівництвом ще глибше зрозуміти навколишній світ. насправді ж ми мало любили ботаніку, та й не можу сказати, щоб і зоологія вигравала в нашій хлоп’ячій уяві привабливими веселковими барвами.— так от, любі діточки, — правила далі ботанічка, — для того, щоб збудити вашу цікавість, щоб продовжити добру традицію наших старших класів, вам треба за літо зібрати колекцію комах.— ого, — перебив її шумило. — та якщо всі школи візьмуться до цього діла, наступного літа вже не буде чого ловити.— невже ти залишишся таким самим і в шостому класі? — запитала вчителька, ніби вона сподівалася на щось інше. — а побоювання твої безпідставні. до речі, ви знаєте, що багатьох шкідників сільського господарства і зелених насаджень треба винищувати? восени всі принесете свої роботи до школи. я їх заберу до зоологічного кабінету. кращі підуть на шкільну виставку.тепер і я згадав стоси невеликих коробок зі скляним верхом, що припадали порохом у кабінеті зоології.— а можна вдвох збирати одну колекцію? — схопився з місця митько.— можна, тільки щоб і видно було, що її робили двоє. така колекція має бути більшою і кращою. ти хочеш разом із стеценком? — зиркнула на мене.— еге ж.— то робіть, — зітхнула вчителька. — тільки не так, як у минулому році.цим вона натякала на гербарій рідного краю, який треба було зібрати минулого літа. тоді ми й не думали збирати його, а потім мишко знайшов якийсь гербарій, ми його підписали і здали, навіть не поцікавившися, що воно таке. а потім до школи прибіг старший митьків брат, з голосним скандалом забрав той альбом і нам’яв митькові вуха. виявилося, що то гербарій зовсім не рідного краю, точніше, рідного, але нетутешнього, бо містив зразки далекого сходу, і належав навіть не митьковому братові, а котромусь із його приятелів.а по-третє, з’ясувалося: приятель теж узяв його на два дні в себе на роботі.— чому тобі та колекція муляє? — запитав я митька, коли йшли додому. — і звідки така зацікавленість? — а ти не здогадуєшся? — ні.— ніскілечки?
Моя улюблена поєзія василя симоненко "лебіді материнства".мені дуже подобається ця поєзія,бо в ній розповідається про любов матері до сина,як вона його лілеє. ця поєзія навчає багато чому новому.тож моя улюблена поєзія в.симоненка "лебіді материнства"
Популярно: Українська література
-
mruzer199924.07.2020 04:48
-
likeex17.07.2021 09:49
-
2006adelya21.11.2020 06:05
-
verinikamusia28.05.2020 13:24
-
korolevalena2024.02.2022 06:48
-
Waxcbortb29.09.2020 14:41
-
dunina201819.03.2023 02:54
-
albinanizaeva12.07.2021 23:40
-
DeteRno04.10.2022 07:01
-
Abdresh25.08.2020 16:34