Українська література: Цікава інформація про вінграновського.

lera14mansurova

09.09.2022 10:23

Українська література

Есть ответ 👍

Цікава інформація про вінграновського.

146

296

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Гриимитсичень

Українська література

4,4(13 оценок)

Все почалося 7 квітня 1961 року, коли газета «літературна україна» на всю четверту сторінку оголошувала: «микола вінграновський. з книги першої, ще не виданої». під цим промовистим заголовком йшли 15 віршів і світлина самого миколи вінграновського, молодого й невідомого тоді поета. серед поезій публікувалися твори «прелюд землі», «зоряний прелюд», «прелюд кохання» та інші, що згодом власне й увійшли до класики української літератури. далі – 5 травня – «літературна україна» опублікувала «вірші лікаря віталія коротича», 18 липня — «ніж у сонці. феєрична трагедія в двох частинах» івана драча, а 17 вересня вийшла «зелена радість конвалій» євгена

з цих публікацій і почалося творче життя відомих письменників. а що вже поезія миколи вінграновського й івана драча спричинили гостру полеміку серед літераторів, то це стало свідченням того, що в високу літературу прийшли неперебутні постатті з яскраво вираженим письменницьким талантом.

взагалі, шлях від першої публікації до останньої не завжди прямий та гладенький, він часто-густо усіяний всеможливими несподіванками долі та звивистими стежками, не завжди трапляються на цьому шляху пахучі квіти та трави, шир степів та вир космосу, буває, на цьому шляху й нерозуміння, неприємні зиґзази та глухі але щоб там не казали, письменницький шлях завжди цікавий та несподіваний, адже завжди несе відкриття та плідну працю.

у випадку з творчим шляхом миколи вінграновського доля подарувала йому спробувати й розкрити свій талант у декількох галузях мистецтва. він писав вірші – і за життя опублікував майже десяток поетичних збірок. серед них перша «атомні прелюди», що вийшла 1962 року, а за нею інші – «сто поезій» (1967), «поезії» (1971), «на срібнім березі» (1978), «київ» (1982), «губами теплими і оком золотим» (1984), «цю жінку я люблю» (1990), «з обійнятих тобою днів» (1993), «любове, не прощавай! » (1997). також він творив прозу – і з-під його пера вийшли книги оповідань та повістей і роман «северин наливайко». він знімав кіно – і в його творчому доробку є майже два десятки ігрових та документальних фільмів. це і художні фільми «дочка стратіона» (1964, у співавторстві з в. левіним), «ескадра повертає на захід» (1966, у співавторстві), «берег надії» (1967), у якому він зіграв роль вацлава купки, «дума про британку» (1970, роль несвятипаски), «тихі береги» (1973), «климко» (1984), і документальні стрічки «голубі сестри людей» (1966), «слово про андрія малишка» (1983), «щоденник о. п. довженка» (1989, у співавторстві з леонідом осикою), «довженко. щоденник 1941–1945» (1993), «чигирин — столиця гетьмана богдана хмельницького» (1993), «батурин — столиця гетьмана івана мазепи» (1993), «галич — столиця князя данила галицького» (1993), «гетьман сагайдачний» (1999).